Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
'''Антиросійські виступи'''&nbsp;— [[Антиімперіалізм|антиімперіалістичні]] та [[Колоніалізм|антиколоніальні]] виступи проти російської держави <ref name="Росія">Як ''Російська держава'', враховуючи спадкоємність політики і правонаступництво, розглядаються [[Московське царство]], [[Всеросійська імперія]], [[Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік]], [[Російська федерація]].</ref> та [[Росіяни|росіян]], як носіїв [[Імперіалізм|імперської]] [[Колоніальна політика|колоніальної]] [[Русифікація|русифікаторської]] [[Політика|політики]] держави.
 
У російській традиції називаються «[[повстання]]ми проти московського владарювання» або ж «повстаннями проти [[Росіяни|російського]] владарювання»<ref>{{lang-ru|«Восстания против московского владычества» или «восстания против русского владычества».}}</ref><ref>Малая Советская Энциклопедия. Том первый. Аа&nbsp;— Ваниль.&nbsp;— М.: Акционерное об-во «Советская Энциклопедия», 1928.— Стб. 323., Малая Советская Энциклопедия. Том четвертый. Ковальская&nbsp;— Массив.&nbsp;— М.: Акционерное об-во «Советская Энциклопедия», 1929.— Стб.457—458, 804., а також інші джерела.</ref>. Також «звільнення від російського ярма»<ref>{{lang-ru|«освобождение от русского ига»}}&nbsp;— Буцинскій П.&nbsp;Н.&nbsp;Заселеніе Сибири и бытъ первыхъ ея насельниковъ. Изследованіе П.&nbsp;Н.&nbsp;Буцинскаго.— Харьков: Типографія Губернскаго Правленія, 1889.— С. 300.</ref>.
{{text|«Союз нерушимий республік вільних», що пішов у небуття, безсумнівно, був утворенням імперського типу. СРСР силою і за допомогою тотального контролю утримував разом різноплемінний світ, своєрідний євразійський паноптикум народів, які не мали між собою нічого спільного, крім родових властивостей Homo sapiens і штучно створених нещасть. Подібно до інших імперій, в Союзі склалися потужні імперські структури, ідеологія, система квазістанової нерівності. Російське ядро ​​імперії аж ніяк не процвітало, але ця обставина не унікальна в історії імперій: в минулому подібну долю мали Іспанія, Португалія, Анатолія. Якщо щось і безпрецедентне в нашій імперській історії, так це миттєвий розпад, та ще за мирних умов, без будь-якого втручання ззовні. Внаслідок політичної некомпетентності «державників», незбагненної для середнього розуму, дезінтеграція СРСР сталася настільки швидко, що більшість радянських громадян до ладу не усвідомило, що, власне, сталося. <br>
Імперія розпалася, і можна назвати з десяток причин, кожна з яких навіть взята окремо виключає можливість її реанімації мирними засобами. <br>
Проголошена [[Співдружність Незалежних Держав|Співдружність]] - це не єдина країна, а міждержавний союз, який створюється для вирішення цілком конкретних, переважно короткострокових завдань. Реально на сьогоднішній день немає ні єдиної держави, ні союзу держав. На місці СРСР утворилося постколоніальний простір з характерними для подібних перехідних станів проблемами.
<ref>Альгис Празаускас. СНГ как постколониальное пространство.— [https://sites.ualberta.ca/~khineiko/NG_92_93/1141438.htm Независимая газета, Москва ; 07.02.1992 ; 25</ref>
{{oq|ru|Канувший в Лету «Союз нерушимый республик свободных», несомненно, был образованием имперского типа. СССР силой и посредством тотального контроля удерживал вместе разноплеменной мир, своеобразный евразийский паноптикум народов, не имевших между собой ничего общего, кроме родовых свойств Homo sapiens и искусственно созданных бедствий. Подобно другим империям, в Союзе сложились мощные имперские структуры, идеология, система квазисословного неравенства. Российское ядро империи отнюдь не процветало, но это обстоятельство не уникально в истории империй: в прошлом сходную участь разделили Испания, Португалия, Анатолия. Если что-то и беспрецедентно в нашей имперской истории, так это мгновенный распад, да еще в мирных условиях, без всякого вмешательства извне. Вследствие политической
 
=== <u>Поліетнічна імперія</u> ===
При описі російської [[Імперія|імперської]] історії російськими авторами переважає захоплення величчю імперії та вихваляння її «цивілізаційної» місії щодо «відсталих» неросійських народів або ж, принаймні, представлення її як «меншого зла». З іншого боку також побутує тенденція зводити російську імперську політику лише до збройної експансії, репресій та насильницької русифікації. Спроби ж дистанціювання як від вихваляння, так і від демонізації Російської імперії дозволяють побачити взаємодію між імперським центром та імперськими окраїнами.
 
Від [[Балтійське море|Балтійського моря]] до глибин європейської півночі на схід до [[Сибір]]у, [[Уральські гори|Уралу]] та [[Волга|Волги]] жили численні [[Фіно-угорські народи|фіно-угорські племена]] (звані в той час просто фінами). Невідомо, коли саме вони оселилися на цих землях, але, як зазначав [[Карамзін Микола Михайлович|Микола Карамзін]], «не було ніякого народу більш давнього на цих землях. Цей народ ніколи не відбирав чужих земель, але завжди поступався своїми».
== Протестні рухи ==
[[Файл:Central Asia 1900.svg|міні|праворуч|300пкс|Центральна Азія, 1910]]
<!--
 
Во многих бывших союзных советских республи�ках суверенная государственность зачастую утверж�далась на антироссийской и антирусской основе <ref>Обществознание: глобальный мир в XXI веке: 11 кл.: кн. для учителя / [Л.В. Поляков, В.В. Федоров, К.В. Симонов и др.]; под ред. Л.В. Полякова.— М. : Просвещение, 2007.— С. 350.</ref>.
-->
==== Україна ====
Повстання козацької старшини з метою відокремлення від Росії закінчилися за [[Петро I|Петра I]] колосальною поразкою автономістів, керованих гетьманом [[Іван Мазепа|Мазепою]], і знищенням в Україні самого гетьманства та Запоріжжя, що підтримувало його. Управління Україною було передане (1722) спеціальному органові&nbsp;— [[Малоросійська колегія|Малоросійській колегії]], керівництво якої знаходилося в руках кріпосницької Москви. Управління Україною залишалося в руках Малоросійської колегії, незважаючи на відновлення пізніше гетьманської влади, аж до знищення Гетьманщини. Правобережжя, розорене нескінченними війнами, з поверненням до Польщі знову швидко колонізується нею. З колонізацією повертається на Правобережжя шляхтич-магнат, а з ним зростає і кріпосницька експлуатація селянства.
17 923

редагування