|
|парки =
}}
'''Жиля́нська вулиця''' — [[вулиця]] в [[Голосіївський район|Голосіївському]], [[Печерський район|Печерському]] та [[Шевченківський район (Київ)|Шевченківському районах]] міста [[Київ|Києва]], місцевості [[Нова Забудова]], [[Паньківщина]], [[Арештантські городи]]. Пролягає від [[Вулиця Шота Руставелі (Київ)|вулиці Шота Руставелі]] до [[Повітрофлотський шляхопровід|Повітрофлотського шляхопроводу]], її продовженням є [[Борщагівська вулиця (Київ)|Борщагівська вулиця]].
Прилучаються [[Троїцька площа (Київ)|Троїцька площа]], вулиці [[Велика Васильківська вулиця|Велика Васильківська]], [[Вулиця Антоновича (Київ)|Антоновича]], [[Володимирська вулиця (Київ)|Володимирська]], [[Тарасівська вулиця (Київ)|Тарасівська]], [[Короленківська вулиця (Київ)|Короленківська]], [[Вулиця Іллі Еренбурга (Київ)|Іллі Еренбурга]], [[Паньківська вулиця|Паньківська]], [[Вулиця Льва Толстого (Київ)|Льва Толстого]], [[Вулиця Симона Петлюри (Київ)|Симона Петлюри]], [[Старовокзальна вулиця (Київ)|Старовокзальна]], [[вулиця Павла Пестеля|Павла Пестеля]], [[Бульварно-Кудрявська вулиця|Бульварно-Кудрявська]], [[Ринковий провулок (Київ)|Ринковий провулок]] і [[Площа Перемоги (Київ)|площа Перемоги]].
== Історія ==
[[Файл:Улица Жилянская.JPG|міні|Вулиця поблизу перетину з вулицею Льва Толстого]]
Під сучасною назвою вулиця відома з [[1830-ті|30-х]] років [[XIX століття]] (від місцевості Желань, Жиляни), перша офіційна згадка — [[1834]] рік як проектованої вулиці<ref>http://www.socmart.com.ua/articles/statti_ukrainskoyu/read/3791 Бізнес-вулиці Києва</ref>. Прокладена в 1850-х роках. З [[1926]] року — ''вулиця Жаданівського'', на честь революціонера [[Жаданівський Борис Петрович|Б. П. Жаданівського]] (назву підтверджено [[1944]] року{{рвкмр2|286b}}). Історичну назву вулиці було відновлено [[1993]] року{{ркмр2|16}}.
До [[1930-ті|30-х]] років [[XX століття]] вулиця пролягала від Прозорівської вулиці (тепер [[Еспланадна вулиця (Київ)|Еспланадна]]) до [[Скомороський провулок|Скомороського провулка]] (поблизу площі Перемоги). У процесі спорудження Червоного стадіону (згодом — Центральний стадіон імені М. Хрущова, Республіканський стадіон, тепер — [[Національний спортивний комплекс «Олімпійський»|НСК «Олімпійський»]]) початок вулиці було перенесено до стадіонного паркану, а в [[1970-ті]] роки — до вулиці Шота Руставелі. Протилежний кінець вулиці в [[1950-ті|1950]]–[[1960-ті|60-ті]] роки було продовжено крізь стару забудову до сучасних меж. Ця частина вулиці спочатку була вузькою і звивистою, оскільки призначалася лише для трамвайної колії. У [[1970-ті]] роки на її місці прокладено широку автомагістраль із трасою швидкісного трамваю. Під час реконструкції вулиці зник ряд вулиць і провулків, відомих з [[XIX століття]], які простягалися перпендикулярно Жилянській до [[Либідь (річка)|річки Либідь]]: [[Скомороський провулок]], [[Вулиця Декабристів (Київ, історична)|вулиця Декабристів]], [[Ринковий провулок (Київ)|Ринковий провулок]] (частково) і [[Комсомольська вулиця (Київ, Радянський район)|Комсомольська вулиця]].
== Забудова ==
Вулиця почала забудовуватися в [[1850-ті|50-х]] роках [[XIX століття]]. Збереглися прибуткові будинки другої половини [[XIX]] — початку [[XX століття]].
П'ятиповерховий будинок (№ 41) зведено у стилі неокласики та модерну. На початку [[XX ст.]] він належав киїському міщанину В. Беренфусу, в [[1907]] році його придбала торговельна фірма «Торговий дім К. Людмер та сини», а в [[1913]] році власником будинку став купець В. Шевєлєв.
Будинок № 120-А побудовано в [[1900]] році за проектом архітекторів Хойнацького та Вишневського у стилі флорентійського відродження (за основу узято палац великого князя Володимира Олександровича у [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]]).
Пам'яткою архітектури є прибутковий будинок [[1908]] року (№ 39/92)
Будинок № 97 — [[Галицька синагога]], побудована в [[1909]]–[[1910]] роках за проектом Ф. Отаржевського на кошти Галицької єврейської громади.
Будівлі Південно-російського машинобудівного заводу (зараз — завод «Кузня на Рибальському») по вулиці Жилянській, 101, споруджені в [[1890-ті|1890-х]] роках за проектом архітектора [[Лешек Дезидерій Владислав Городецький|В. Городецького]].
На вулиці колись знаходилося два храми — [[Іллінська церква (Паньківщина)|Іллінська церква]] та [[Троїцька церква (Нова Забудова)|Троїцька церква]], однак у 1930-х роках було знищено перший храм, а на початку 1960-х — другий. Існують проекти відродження обох храмів.
У [[2011]] році при будівництві ЖК «Елегант» (№ 118) почалося знищення сусіднього будинку № 120-Б, який є об'єктом культурної спадщини. Забудовник почав розбирати покрівлю, стіни та перекриття будівлі.<ref>{{cite web|url=http://uainfo.org/heading/public/print:page,1,7534-p.html|title=Строители довершают грязную работу, начатую киевской властью - Бригинец|publisher=uainfo.org|author=|date=2011-11-15|accessdate=2013-06-02|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131003135150/http://uainfo.org/heading/public/print:page,1,7534-p.html|archivedate=2013-10-03}}</ref> У вересні [[2013|2013 року]] будівлю було повністю знесено<ref>[http://newsradio.com.ua/rus/2013_09_25/V-centre-Kieva-snesli-starinnij-dom-FOTO/ В центре Киева снесли старинный дом (ФОТО)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305035833/http://newsradio.com.ua/rus/2013_09_25/V-centre-Kieva-snesli-starinnij-dom-FOTO/ |date=5 березень 2016 }}{{ref-ru}}</ref>.
== Особистості ==
Наприкінці [[XIX століття]] вулиця була популярна серед революціонерів. Зокрема, в будинку на розі Жилянської та Паньківської (не зберігся) жили революціонери-[[народники]] брати Іван та Гнат [[Івичевичі]]. У будинку № 32 мешкали керівники «[[Південноросійський робітничий союз|Південноросійського робітничого союзу]]» [[Ковальська Єлизавета Миколаївна|Єлизавета Ковальська]] і [[Щедрин Микола Павлович|Микола Щедрин]], у будинку № 63 працювала нелегальна типографія союзу.
З [[1912]] року і до самої смерті в [[1940]] році в будинку № 96 жив народний артист [[Панас Саксаганський]]. У будинку № 6 жив композитор, заслужений діяч мистецтв [[Рябов Олексій Пантелеймонович|Олексій Рябов]], автор оперети «Весілля у Малинівці». У будинку № 59 мешкав громадський діяч [[Драгоманов Михайло Петрович|Михайло Драгоманов]]. Також, за деякими даними, на початку [[XX століття]] на вулиці проживав письменник [[Рильський Максим Тадейович|Максим Рильський]]<ref>http://www.interesniy.kiev.ua/old/architecture/streets/velyka_vasylkivska/48 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090228020051/http://www.interesniy.kiev.ua/old/architecture/streets/velyka_vasylkivska/48 |date=28 лютий 2009 }} Большая Васильковская — улица базаров и поэтов {{ref-ru}}</ref>.
На початку [[1860-ті|60-х]] років XIX століття в будинку № 38 діяла перша в Києві нелегальна школа для селянських дітей, створена організацією «[[Стара громада]]».
Раніше вважалося, що місцем народження видатного художника [[Казимир Малевич|Казимира Малевича]] є будинок, що не зберігся до цього часу, за адресою [[Вулиця Казимира Малевича|Бульонська]], 15. За останніми дослідженнями, місцем народження художника був маєток його тітки Марії Оржеховської, який знаходився у престижному районі міста — вулиця Жилянська, номер (приблизно) 62-65. Зараз ця територія — між двома житловими будинками: комплексом «Дипломат Холл» та сусідньою будівлею 1970—1980 років<ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2392608-doslidniki-zasuvali-de-same-v-kievi-narodivsa-malevic.html Дослідники з'ясували, де саме в Києві народився Малевич / Укрінформ, 30.01.2018]</ref>.
== Меморіальні дошки ==
* буд. № 46 — [[Маркус Тетяна Йосипівна|Маркус Тетяні Йосипівні]] (відкрито [[1991]] року; бронза; [[горельєф]]; скульптор [[Медведєв Валерій Леонідович|В. Л. Медведєв]];<!--, архітектор [[Мілецький Авраам Мойсейович|А. М. Мілецький]]--> вкрадено в травні 2016 року)
* буд. № 46 — [[Маркус Тетяна Йосипівна|Маркус Тетяні Йосипівні]] (відкрито [[1991]] року; мармур; [[горельєф]]; скульптор [[Олександр Моргацький|О. Моргацький]];<!--, архітектор [[Мілецький Авраам Мойсейович|А. М. Мілецький]]--> відкрито в травні 2017 року)
* буд. № 96 — [[Панас Саксаганський|Саксаганському Панасу Карповичу]] (відкрито [[17 вересня]] [[1953]] року; мармур; архітектор [[Говденко Маріоніла Моісеївна|М. М. Говденко]]; у [[1972]] році дошку замінено на нову — бронзовий горельєф; скульптор [[Грицюк Михайло Якимович|М. Я. Грицюк]], архітектор [[Сницарев Анатолій Афанасійович|А. А. Сницарев]])<ref name="вкрадено2018">Вкрадено 2018 року.</ref>.
* буд. № 87 — на честь робітників Південно-російського машинобудівного заводу, які брали участь у повстанні саперів 1905 року (відкрито [[1947]] року; мармур).
* буд. № 87 — на честь робітників Південно-російського машинобудівного заводу", які брали участь у повстанні саперів 1905 року (відкрито [[1955]] року; бронза; горельєф; скульптор І. Л. Корнілов, архітектори П. Є. Захарченко, [[Шмульсон Ісроель Лейзерович|І. Л. Шмульсон]]).
* буд. № 87 — [[Жаданівський Борис Петрович|Жаданівському Борису Петровичу]] (відкрито у лютому [[1966]] року; граніт; архітектор [[Шевченко Валентина Петрівна|В. П. Шевченко]])
<gallery widths="180" heights="180">
== Заклади та установи ==
* Загальноосвітня школа № 165 (буд. № 75)
* Загальноосвітня спеціалізована школа № 44 з поглибленим вивченням англійської мови (буд. № 46)
* ясла-садок № 262 (буд. № 84)
* [[Міжнародний ліцей «Гранд»]] (буд. № 38)
* Державна податкова інспекція Голосіївського району (буд. № 23)
* Держнаглядохоронпраці України, територіальне управління по Київській області та м. Києву (буд. № 43-В)
* Київський міський центр зайнятості (буд. № 47-Б)
* Північна регіональна митниця (буд. № 120-А)
=== Примітки ===
* [https://web.archive.org/web/20081007075506/http://www.oldkiev.info/progulki_ulicami_Kieva/ulica_Jilyanskaya.html За макулатуру здесь продавалась «Женщина в белом»] {{ref-ru}}
* [http://forumkiev.com/t521/ Большая Жилянская улица, поглощающая маленькие]
* ''Розен А.'' Імені Жаданівського: [Вулиці героїв…] // Вечірній Київ. — 1957. — 19 березня.
* ''Чудновська І.'' Вулиця Жаданівського: [До 50-річчя повстання саперів у Києві] // Вечірній Київ. — 1955. — 3 вересня.
== Джерела ==
| 