Монументально-декоративні композиції станцій Київського метрополітену: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 28:
 
== Килимові панно на станції «Хрещатик» ==
[[Файл:Khreschatyk metro station Kiev 2010 094.jpg|280px|міні|ліворуч|Килимове панно на станції «{{м|Хрещатик}}»]]
Перед творчими колективами, які взяли участь у конкурсі на оформлення перших станцій [[Київський метрополітен|київського метрополітену]], було поставлене завдання архітектурно-художніми засобами розкрити образ столиці України. Центральна станція «{{м|Хрещатик}}» мала проілюструвати тодішнє гасло про «квітучу Українську РСР».{{sfn|Комплекси художнього оформлення деяких станцій київського метрополітену|2011|с=224}}
 
Перемогла група під керівництвом Анатолія Добровольского. Архітектор запропонував[[Коломієць Микола Степанович|Микола Коломієць]] ідею створення в широкому просторі пілона композицій за мотивами українського народного килимарства. Реалізувати її запропонували художницям [[Грудзинська Оксана Аркадіївна|Оксані Грудзинській]] і [[Шарай Ганна Григорівна|Ганні Шарай]], майстриням Експериментальної майстерні художньої кераміки, яку очолювала [[Федорова Ніна Іванівна|Ніна Федорова]].{{sfn| Розповіді про кераміку |2002|с=}}
 
Мисткині використали спосіб варіантних плиток, ідея якого належала архітектору [[Заболотний Володимир Гнатович|ВолодимируВолодимирові Заболотному]]. Все панно складається з набору 12 варіантів плиток. Плитки, які можна з'єднати між собою будь-якою стороною, утворюють кілька варіантів орнаменту. Орнамент жодного з 26 «килимів» не повторюється. {{sfn| Розповіді про кераміку |2002|с=}}
 
У центральному залі всі панно мають червоне тло, яке тоді називали «бичачою кров'ю», з рельєфним малюнком окисом срібла. А в платформних залах, навпаки, — червоний малюнок по сріблястому тлу.{{sfn| Розповіді про кераміку |2002|с=}}
 
<!--Архітектура станції витримана у стилі «[[Сталінський ампір|радянського ампіру]]», коли проект станції ще тільки розроблявся.--><!--Який ще сталінський ампір у проекті 1958 року? /прим. AMY/-->Рослинна орнаментика оформлення підземної частини станції стилістично перегукується з декором фасадів будинків на вулиці Хрещатик. Перед глядачами-пасажирами утворюється єдиностильовий ансамбль від виходу з вагона метро під землею до вуличних просторів на [[Хрещатик]]у. Білий мармур, яскрава майоліка, золотисті латунні накладки на світильники й вентиляційні решітки станції метро робили її схожою за стилем оформленням радянських [[Національний експоцентр України|ВДНГ]].{{sfn|Комплекси художнього оформлення деяких станцій київського метрополітену|2011|с=224-225}}
 
Для оформлення наземного вестибюля станції застосовано принцип суцільного мозаїчного облицювання стін. Різних відтінків червоні, коричневі, зелені, блакитні, жовті, сірі, чорні плитки вкривають стіну горизонтальними смугами різної довжини, утворюючи безкінечний барвистий візерунок. Мозаїчне поле справляє образ мальовничого українського килима&nbsp;— мажорного, яскравого, життєрадісного. Оригінальна ритміка колористично-декоративної композиції не має конкретного малюнка, вона побудована на законах і пропорціях художньої рівноваги. Велика кількість барв гармонійно організована у єдину піднесено святкову, емоційну кольорову гаму.{{sfn|Музейний експонат місяця|2013|с=}} Автор [[Грудзинська Оксана Аркадіївна|Оксана Грудзинська]] називала ці різнокольорові елементи «''кабанчиками''».{{sfn|На Крещатике поселили веселых кабанчиков|2008|с=}}
 
[[Файл:Khreschatyk metro station Kiev 2010 pano 01.jpg|500px|міні|центр|Оформлення ескалаторного залу наземного вестибюля станції]]
 
== Золоті ворота ==