Всеросійські установчі збори: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок) |
Ejensyd (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 3:
'''Всеросі́йські устано́вчі збо́ри''' ({{lang-ru|Всероссийское учредительное собрание}}; за тогочасним правописом: {{lang-uk|Всеросійське Учредительне зібрання}}<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/site/const/universal-1.html (І) Універсал Української Центральної Ради до українського народу, на Україні й по-за Україною сущого // Офіційна сторінка Верховної Ради України]</ref>) — виборна представницька установа ([[Установчі збори]]), на яку різними політичними силами [[Російська Республіка (1917)|Російської республіки]] покладалось завдання остаточного вирішення питання про державний устрій [[Російська імперія|Росії]] після ліквідації монархії.
З ідеєю Установчих зборів [[Тимчасовий уряд]] пов'язував сподівання на стабілізацію — в своїх інтересах — політичної обстановки, зміцнення своєї влади. Водночас, вказуючи на перспективу Установчих зборів, уряд [[Керенський Олександр Федорович|О. Ф. Керенського]] всіляко зволікав з відповіддю про [[автономія|автономію]] [[Україна|України]].
== Перебіг ==▼
== Вибори до установчих зборів ==
▲З ідеєю Установчих зборів [[Тимчасовий уряд]] пов'язував сподівання на стабілізацію — в своїх інтересах — політичної обстановки, зміцнення своєї влади. Водночас, вказуючи на перспективу Установчих зборів, уряд [[Керенський Олександр Федорович|О. Ф. Керенського]] всіляко зволікав з відповіддю про [[автономія|автономію]] [[Україна|України]]. Установчі збори були формально скликані [[5 січня]] [[1918]] р. в [[Петроград]]і, в умовах, коли влада уже належала [[більшовики|більшовицьким]] Радам, і на першому засіданні розігнані.
Ще після [[Жовтневий переворот 1917|жовтневого перевороту]], коли владу фактично захопили [[більшовики]], було вирішено все-таки проводити вибори до Всеросійський Установчих Зборів, як це і було заплановано Тимчасовим урядом. По [[Росія|Росії]] [[більшовики]] отримали 22 % голосів, в [[Україна|Україні]] — 10,5.
▲== Перебіг ==
Установчі збори були скликані [[5 січня]] [[1918]] р., в умовах, коли владу у [[Петроград]]і вже захопили [[більшовики]], яким вдалося очолити проведення [[II Всеросійський з'їзд Рад робітничих і солдатських депутатів|Другого Всеросійського з'їзду Рад робітничих і солдатських депутатів]] і утворити пробільшовицький уряд — [[Рада народних комісарів РСФРР|Раду народних комісарів Російської республіки]].
О 10 годині [[5 січня]] [[1918]] року Установчі Збори розпочали роботу.
Першим питанням, на якому почався конфлікт, було питання про те, хто ж відкриє збори? Однак незважаючи на конфліктність, роботу збори все-таки розпочали.
Більшовики, які були в меншості, запропонували прийняти програмний документ «Декларація прав трудящих і експлуатованих». Отримавши відмову, вони залишили залу засідань, давши вказівку охороні випускати всіх охочих, але назад вже нікого не впускати.
Установчі збори прийняли Резолюцію про демократичний мир <ref>Резолюция о демократическом мире, принятая всероссийским учредительным собранием 5/18 января 1918 года.— В кн.: Ключников Ю.В., Сабанин А.В. Международная политика новейшего времени в договорах, нотах и декларациях. Ч. 2. От империалистической войны до снятия блокады с Советской России.— М.: Литиздат НКИД, 1926.— С. 110.</ref>.
Збори пропрацювали до самого ранку наступного дня, коли [[Железняков Анатолій Григорович|начальник охорони Железняков]] попросив: «Панове, розходьтеся! Варта втомилася!» (''«Господа, расходитесь! Караул устал!»'').
Цього ж дня, вже [[6 січня]] [[1918]] року, більшовицький уряд оголосив про розпуск представницьких Всеросійських установчих зборів, які, по-суті, проіснували лише добу.
До розпуску Зборів Росія ще мала альтернативу свого розвитку: або Ради, або нова [[Конституція]], після ж розпуску ця альтернатива була втрачена і країна почала скочуватися до [[Громадянська війна|громадянської війни]].
== Примітки ==
| |||