Священні природні об'єкти: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 7. #IABot (v2.0beta15)
AlexusUkr (обговорення | внесок)
Рядок 30:
Священні гаї&nbsp;— невеликі ділянки дикого лісу, іноді шанують як місце перебування божества, де нерідко місцевим населенням за традицією дотримується суворий заповідний режим<ref name="2abc"/><ref name="13abc"/>. Щоб не потривожити богів, в них нічого не можна робити або забирати з собою. Заходили в священні гаї тільки обрані, та й то по великих святах і з обережністю. Більшість священних гаїв були неприкрашеними, вільними від штучної модифікації та маніпуляції. У них панувала абсолютна заповідність, і охоронний режим у них був суворіший, ніж у сучасних природних [[заповідник]]ів<ref name="2abc"/>.
 
"Поклоніння природі серед первісних індо-європейських народів свідчить про традиційну тему священних природних місць, вільних від осквернення людьми і їх технологією. Такі священні природні місця були дикою природою в найглибшому сенсі, вони були наповнені вольової силою&nbsp;— вольовими, повними волі, непідвладними контролю і з духом, "- писав дослідник священних гаїв Дж. Вест<ref name="13abc"/>. Священні гаї поширені у [[язичник]]ів, [[буддист]]ів, [[індуїст]]ів, [[джайніст]]ів, мусульман<ref>Золотарев А. Пережитки тотемизма у народов Сибири.&nbsp;— Л., 1934.&nbsp;— 52 с.</ref>. В даний час чимало священних гаїв збереглося в Індії, Китаї, в Росії ([[Урал]], [[Кавказ]], [[Сибір]], [[Поволжя]]<ref name="2abc"/>). В Україні відомий священний гай караїмів [[Священні дуби караїмів|Балта-Тиймез]] в [[Крим]]у під [[Бахчисарай | Бахчисараєм]]<ref name="12abc"/>.
 
У багатьох народів існували священні гаї, де, за їх віруваннями, мешкали боги. Римський історик [[Тацит]] вважав ліс природною обителлю богів. У давньогрецьких і римських лісах жили лісові [[німфа | німфи]], що захищають і охороняють ліс від непроханих і небажаних гостей. Відомі божества, що мають уже безпосередній зв'язок з лісом, хоча їх «функції» і не обмежуються цим. Такий, наприклад, давньогрецький бог плодоносних сил землі [[Діоніс]]. Свиту Діоніса становить бог стихійних сил природи, лісів, полів і стад [[Пан (міфологія) | Пан]], а також численні духи родючості та помічники&nbsp;— [[сатир]]и, [[силен]]и, [[менада | менади]]. У римській міфології їм близькі [[Бахус]], [[Сільван|Сильван]], [[фавн]]и.
 
Про священні гаї кельтських жерців&nbsp;— [[друїди | друїдів]]&nbsp;— розповідають [[Цезар]], [[Лукіан]] і інші римські автори. За їхніми описами потаємні гаї та ліси були житлом друїдів, де вони вчили молодих жерців і виконували священні обряди.
Рядок 46:
 
== Священні рослини ==
Священні рослини&nbsp;— певні види рослин (найчастіше деякі види великих дерев&nbsp;— [[баобаб]], [[липа]], [[дуб]], а також лікарські види трав'янистих рослин) мають зв'язок з божествами, духами, які є тотемами<ref>Ивакин&nbsp;Г.&nbsp;Ю. Священный дуб языческих словян // Сов. этнография.&nbsp;— 1979.&nbsp;— №&nbsp;2.</ref><ref name="5abc"/>. У стародавніх германців до священних рослин належала [[омела]]<ref name="5abc"/>. Стародавні [[слов'яни]] й [[литовці]] шанували дуби. У індусів до священних рослин належать [[баньян]], піпул, білва і [[Тамаринд|тамариндове дерево]]<ref>Священні рослини в індійських сказаннях [http://indonet.ru/ip/Svyaschennye-rasteni]</ref>.
 
=== Кельтські священні дерева ===