Базидієві: відмінності між версіями

| name = БазидіомікотовіБазидієві

| divisio = '''БазидіомікотовіБазидієві''' (Basidiomycota)

'''БазидіомікотовіБазидієві''' (Basidiomycota) — [[Відділ (біологія)|відділ]] [[вищі гриби|вищих грибів]], у яких вегетативне тіло представлено розгалуженим клітинним [[Міцелій|міцелієм]]. Вегетативні клітини [[гаплоїд]]ні або [[дикаріон]]тичні, причому дикаріонтична стадія за тривалістю переважає. Статевий процес — [[соматогамія]]. Статеве спороношення — базидія з базидіоспорами. Монадні стадії повністю відсутні.

Відділ нараховує близько 30 тисяч видів і є другим за кількістю видів після [[Аскомікотові гриби|аскомікотових]]. [[Еволюція]] базидіомікотовихбазидієвих відбувалася паралельно з аскомікотовими. У складі відділу представлені майже всі екологічні групи грибів, в тому числі [[сапротрофи]] на різноманітних субстратах, [[паразити]] вищих рослин, [[Мікориза|мікоризоутворювачі]], дереворуйнуючі гриби тощо. Трапляються також [[копротрофи]] та [[мікотрофи]]. Серед базидіальних чимало видів належить до їстівних або отруйних грибів. Деякі представники мають цінні лікарські властивості.

БазидіомікотовіБазидієві синтезують лізин за грибним шляхом (ААА-шлях). Синтез триптофану відбувається по різному&nbsp;— у шапинкових грибів з загниваючими плодовими тілами він синтезується за допомогою другого комплексу ферментів, у всіх інших&nbsp;— за допомогою четвертого комплексу. Іони заліза поглинаються за допомогою сидерамінів. Поліоли (включаючи маніт) наявні у досить значних кількостях.<br />

Споживання органічних речовин відбувається виключно шляхом абсорбції. Багатьом базидіомікотовимбазидієвим притаманні потужні екзоферментні системи, за допомогою яких поза межами клітин відбувається гідроліз целюлози та лігніну (целюлази, пероксидази, оксидази), білків (різноманітні пептидази), жирів (ліпази). Джерелом вуглецю та азоту є різноманітні органічні сполуки. <br />

Метаболізм стероїдів регулюється мікоспоринами, які у багатьох базидіомікотовихбазидієвих здатні ініціювати статевий процес.

Клітини базидіомікотовихбазидієвих вкриті оболонками, основу яких складають хітин та глюкани. Оболонки, на відміну від аскомікотових, багатошарові. Септи між клітинами прості або доліпорові з відкритою порою (в устоміцетів), прості з порою, закритою дрібними вакуолями (теліоміцети) або доліпорові з парентосомою (базидіоміцетові). Парентосома може бути суцільною і не мати перфорації, бути перфорованою або складатись з численних фрагментів-пухирців (ця ознака використовується при поділі базидіоміцетових на порядки).

У більшості базидіомікотовихбазидієвих дикаріонтичний міцелій має пряжки&nbsp;— особливі дугоподібні клітини, що розташовані біля поперечної перегородки [[гіфи]] та з'єднують її дві клітини. Пряжка гомологічна гачку аскогенної гіфи і виконує функцію відновлення двоядерності клітини. Наявність пряжок на міцелії є стабільною ознакою для груп різного рангу&nbsp;— від порядку до вида (напрклад, пряжки відсутні у представників порядків Uredinales, та Russulales, багатьох видів роду Tricholoma).

Основним способом розмноження базидіомікотовихбазидієвих є розмноження за допомогою спор статевого спороношення&nbsp;— базидіоспор. У меншому ступені представленє вегетативне розмноження&nbsp;— частинами міцелію та поодинокими спеціалізованими клітинами, що утворюються внаслідок фрагментації гіф&nbsp;— телейтоспорами, уредоспорами або спочиваючими акінетоподібними товстостінними клітинами&nbsp;— хламідоспорами. Значно рідше зустрічається нестатеве розмноження за допомогою конідій.

Після плазмогамії ядра об'єднуються в дикаріони, які згодом синхронно діляться, утворюючи дикаріонтичний міцелій. Такий міцелій може існувати довгий час, і є переважаючою стадією життєвого цикла базидіомікотовихбазидієвих. З дикаріонтичних клітин розвивається статеве спороношення&nbsp;— базидія з базидіоспорами.

У найзагальнішому вигляді життєвий цикл базидіомікотовихбазидієвих включає такі етапи: з гаплоїдної базидіоспори розвивається гаплоїдний міцелій. Його клітини копулюють, при цьому відбувається плазмогамія, що не супроводжується каріогамією, і утворюється дикарінтична клітина злиття. З неї розвивається дикаріонтичний міцелій, що є основним вегетативним поколінням базидіомікотовихбазидієвих. Окремі дикаріонтичні клітини розвиваються у базидію: в них ядра дикаріону зливаються (каріогамія), відбувається мейоз, і на базидії утворюються гаплоїдні базидіоспори. Таким чином, життєвий цикл гаплофазний, з зиготичною редуцією та гетероморфною зміною поколінь&nbsp;— гаплоїдного та дикаріонтичного міцеліїв, причому дикаріонтична фаза є переважаючою.<br />

Хоча всі базидіоспори утворюються екзогенно і мають одне гаплоїдне ядро, проте є досить різноманітними багатьма морфологічними ознаками (зокрема, за формою, кольором, розмірами, поверхнею оболонки, за наявністю проросткової пори, та ін.). До провідних ознак базидіоспор, що використовуються при поділі базидіомікотовихбазидієвих на таксони високого та середнього рангів (зокрема, на порядки та родини) належать їх здатність активно відокремлюватись від базидії та забарвлюватись певними барвниками, в першу чергу, тими, що містять йод.<br />