У переносному значенні: стан ворожнечі між будь-ким; суперечка, сварка з кимсь; боротьба.
== Причини виникнення війнвійни тапід їх класифікаціякнягининком ==
Основна причина виникнення війнвійни — прагнення політичних сил використати збройну боротьбу для досягнення різнихмолодших зовнішньо-класів тазавоювати внутрішньополітичнихвесь цілейліцей.
З виникненням у XIX столітті масових армій важливим інструментом мобілізації населення для війни стала [[ксенофобія]] (ненависть, нетерпимість до когось або чогось чужого, незнайомого, незвичного, чужого сприйняття як незрозумілого, незбагненного, а тому небезпечного і ворожого). На її основі легко розпалюється національна, релігійна чи соціальна ворожнеча і тому з 2-ї половини XIX століття ксенофобія є основним інструментом розпалювання воєн, напрямом агресії, певних маніпуляцій масами всередині держави тощо.
Європейські суспільства, які пережили руйнівні війни XX століття, стали прагнути жити в мирі. Дуже часто члени таких товариств живуть у страху перед будь-якими потрясіннями. Прикладом цього може служити [[ідеологема]] «Аби не було війни», що переважала у радянському суспільстві після закінчення найбільш руйнівної війни XX століття — [[Друга світова війна|Другої світової]].
За своїм масштабом війни діляться на світові та локальні (конфлікти).
<!--Важливе значення має також розподіл воєн на «зовнішні» (external warfare) і «внутрішні» (internal warfare) (див., наприклад: Коротаєв, Комарова, Халтуріна 2007).-->