Кобринська Наталія Іванівна: відмінності між версіями

Народилася [[8 червня]] [[1855]] року в с. [[Белелуя (село)|Белелуя]] [[Снятинський район|Снятинського повіту]] на Станіславщині (нині [[Снятинський район]], [[Івано-Франківська область]], [[Україна]], тоді [[Королівство Галичини та Володимирії|Королівство Галичина та]] Лодомерія [[Австрійська імперія]]) у родині священика [[УГКЦУкраїнська греко-католицька церква|греко-католицького]] священика з поважними національно-культурними традиціями.

Найбільший вплив на неї мав друг Івана Франка публіцист і літературознавець [[Терлецький Остап Степанович|Остап Терлецький]]. У 1883 році з'явилось оповідання «Шумінська» (пізніша назва — «Дух часу»), а через рік — повість «Задля кусника хліба». Тоді Наталія Кобринська уяснила, що мета її життя — реалізація [[фемінізм|феміністичних]] ідей через літературні твори. Цей «нюанс» досить важливий, щоб зрозуміти подальшу діяльність Наталії Кобринської. [[Франко Іван Якович|Іван Франко]] неодноразово наголошував у заувагах Наталії Кобринській, що її публіцистичні твори не можуть так ефективно служити розвоєві жіночого духу, як твори художні.

Дід Кобринської — [[Озаркевич Іван Григорович|Іван Озаркевич]] ([[1795]]–[[1854]]) — відомий як перший популяризатор творів письменників України в Галичині, ініціатор українського театрального аматорства, автор і постановник [[п'єсаВистава|п'єс]] [[Котляревський Іван Петрович|І. Котляревського]], [[Квітка-Основ'яненко Григорій Федорович|Г. Квітки-Основ'яненка]], [[Писаревський Степан|Степана Писаревського]] та ін. Батько письменниці о. [[Озаркевич Іван Іванович|Іван Озаркевич]] ([[1826]]–[[1903]]) був депутатом [[Галицький сейм|Галицького сейму]] та Австрійського парламенту ([[райхсрат]]у), громадським діячем, писав [[вірш]]і. Мати — Окуневська Теофілія Данилівна (представниця давнього українського роду [[Окуневські]]). Двоюрідною сестрою Наталі була [[Окуневська-Морачевська Софія|Софія Окуневська]], яка після смерті матері жила в родині Озаркевичів.