Резус-фактор: відмінності між версіями

Після відкриття [[Група крові|груп крові]] за системою AB0 ([[1905]]-[[1907]]) ефективність при [[Переливання крові|переливанні крові]] у людей зросла, однак смертність [[Реципієнт_(медицина)|реципієнтів]] залишалась достатньо високою. Внаслідок інтенсивного пошуку, був виявлений білок, який вступав в реакцію і викликав [[Аглютинація (біологія)|аглютинацію]] еритроцитів при переливанні одногрупної крові. Вперше цей білок виявили у [[Макака резус|макаки резус]] — внаслідок чого цей білок отримав назву «резус».

Близько 85 % людей мають цей резус-фактор і, відповідно, є резус-позитивними. Інші ж 15 %, які його не мають, є резус-негативними.

Індивідуально, в залежності від людини, на поверхні [[Червоні кров'яні тіла|червоних кров'яних тілець]] може бути чи не бути «резус-фактор». Цей термін відноситься тільки до більш імуногенного [[антиген]]у D резус-фактора (''RhD'') системи [[Група крові|групи крові]] або до негативного резус-фактору системи групи крові. Як правило, статус позначають суфіксом '''Rh+''' для позитивного резус-фактора (який має антиген D) або негативний резус-фактор ('''Rh-''', що не має антигену D) після позначення групи крові по системі AB0. Тим не менше, інші антигени цієї системи групи крові також є клінічно значущими (антигени C, E). Крім цього, у світі зафіксовано вкрай рідкісні випадки (близько 50-ти) повної відсутності антигенів (відповідно, відсутність резус-фактору), таку кров позначають як '''Rh_null'''<ref>{{Cite web|title=Золота кров {{!}} Кровопедія|url=https://donor.ua/pages/2306|website=ДонорUA|accessdate=2019-09-06|language=uk|last=|first=|date=|publisher=ДонорUA|deadurl=no|archiveurl=}}</ref>.