Талій: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Goo3 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
|||
Рядок 1:
{{Хімічний елемент|Талій (Tl)<!--Назва-->|81<!--Атомний номер-->|м'який метал <br />сірого кольору<!-- Зовнішній вигляд-->|204,3833<!--Атомна маса-->|171<!--Радіус атома-->|588,9(6,10)<!--Енергія іонізації-->|[Xe] 4f<sup>14</sup> 5d<sup>10</sup> 6s<sup>2</sup> 6p<sup>1</sup><!--Електронна конфігурація-->|148<!--Ковалентний радіус-->|(+3e) 95 (+1e) 147<!--Радіус іона-->|1,62<!--Електровід'ємність-->|Tl←Tl<sup> +</sup> -0,338В<br /> Tl←Tl<sup>3+</sup> 0,71В<!--Електродний потенціал-->| +3, +1<!--Степені окислення-->|11,85<!--Густина-->|0,128<!-- Питома теплоємність-->|46,1<!--Теплопровідність-->|576,6<!--Температура плавлення-->|4,31<!--Теплота плавлення -->|1730<!--Температура кипіння-->|162,4<!--Теплота випаровування-->|17,2<!--Молярний об'єм-->|гексагональна<!--Структура решітки-->|3,460<!--Період решітки-->|1,599<!--Відношення c/a-->|96,00<!--Температура Дебая-->}}
'''Талій''' — [[хімічний елемент]] із [[атомний номер|атомним номером]] 81 та відповідна [[проста речовина]], [[перехідний метал]]. Електронна конфігурація [Xe]4f<sup>14</sup>6s<sup>2</sup>5d<sup>10</sup>6p<sup>1</sup>; група 13, період 6, p-блок. Природний Tl складається з двох стабільних ізотопів <sup>203</sup>Tl і <sup>205</sup>Tl (основний). Ступені окиснення: +3 (оксидант), +1 (стабільний). Сполуки, які мають стехіометрію іншу, ніж та, що відповідає Tl(І) і Tl(ІІІ), містять змішані ступені окиснення (пр., TlBr<sub>2</sub> = Tl<sup>І</sup>[ Tl<sup>ІII</sup>Br<sub>4</sub>]). Tl(І) слабо-, а Tl(ІІІ)
[[Проста речовина]]
[[Файл:Thallium.jpg|120px|left|thumb|Талій]]
== Історія ==
Відкритий у 1861
== Походження назви ==
Рядок 15:
== Властивості ==
Ат.м. 204,37. У природі існує два стабільних [[ізотоп]]и
Подібно до лужних металів (Li-Fr) талій є одновалентним Tl<sup>+</sup>. TlOH є сильною основою (луг), жовтого кольору. Також утворює (подібні до лужних меалів) політіосульфіди, алкоголяти. Tl<sub>2</sub>CO<sub>3</sub>, Tl<sub>2</sub>SO<sub>4</sub>, Tl<sub>4</sub>[Fe(CN)<sup>6</sup>] — розчинні у воді сполуки, а Tl<sub>2</sub>[PtCl<sub>6</sub>] — нерозчинна у воді сіль подібно до K<sub>2</sub>[PtCl<sub>6</sub>]. Подібно до калію, рубідію, амонію талій утворює галуни: TlAl(SO<sub>4</sub>)*12H<sub>2</sub>O, TlU(SO<sub>4</sub>)*12H<sub>2</sub>O.
Рядок 23:
Tl<sup>3+</sup> подібний до своїх аналогів — [[індій|індію]], [[галій|галію]], [[алюміній|алюмінію]]. Проте тривалентний талій не утворює [[галун]]и. Tl<sup>3+</sup> — активний окисник, на відміну від своїх аналогів по групі. Цим він подібний до свинцю (IV)та золота (III).
[[Проста речовина]]
== Отримання ==
У пром. масштабах Т. попутно вилучають при переробці сульфідних руд кольорових металів (Pb, Zn, Cu). Його вилучають з промпродуктів свинцевого, цинкового і мідного виробництв.
== Поширення ==
Сер. вміст Т. в земній корі ([[кларк]]) 4,5•10<sup>
Талій належить до розсіяних елементів. Міститься у обманках і [[колчедан]]ах цинку, міді й заліза, у калійних солях і слюдах. Відомо лише 7 мінералів талію ([[круксит]] (Cu, Tl, Ag)<sub>2</sub>Se, [[лорандит]] TlAsS<sub>2</sub>, [[врбаїт]] Tl<sub>4</sub>Hg<sub>3</sub>Sb<sub>2</sub>As<sub>8</sub>S<sub>2</sub>0 (або TlSbAs<sub>2</sub>S<sub>5</sub>), [[гутчинсоніт]] (Pb, Tl)S• Ag<sub>2</sub>S•5As<sub>2</sub>S<sub>5</sub>, [[авіценіт]] Tl<sub>2</sub>O<sub>3</sub> і ін.), усі вони вкрай рідкісні.
Т. як ізоморфна домішка входить до кристалічної ґратки ґаленіту, сфалериту, марказиту. Головна маса талію пов'язана із сульфідами й насамперед з дисульфідами заліза. У [[пірит]]і він установлений в 25
Найбільша геохімічна подібність талію спостерігається до К, Rb, Cs, Pb, Ag, Cu, Bi. Талій легко мігрує в біосфері. Із природних вод він сорбується вугіллям, глинами, гідроксидами марганцю, накопичується при випаровуваннях води (напр., в озері Сиваш до 5×10−8 г/л). Виявлений у калієвих мінералах (слюді, польових шпатах), сульфідних рудах: галеніті, сфалериті, марказиті (
== Застосування ==
Талій і його сполуки мають невелике за обсягом, але різноманітне застосування.
Сполуки Т. використовують у виробництві оптичного скла, фотоелементів, як компонент легкоплавких і підшипникових сплавів, у приладах для визначення кисню у воді тощо.
Галогеніди талію добре пропускають інфрачервоне проміння. Тому їх використовують в оптичних приладах, що працюють в інфрачервоній ділянці спектра. Монокристали твердих розчинів галогенідів TlBr
Карбонат талію застосовують для виготовлення скла, що має високу здатність до заломлення. Талій входить до складу речовини електрода селенового випрямляча, є активатором багатьох люмінофорів. Сульфід талію використовують у фотоелементах. Металічний талій — компонент багатьох свинцевих сплавів: підшипникових, кислототривких, легкоплавких.
Кристали TlCl і TlCl-TlBr
== Біологічна роль ==
Рядок 58:
== Література ==
* Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
* {{МГЕ}}
== Посилання ==
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2130/talij ТАЛІЙ]
{{Chem-stub}}
|