Діалектологія: відмінності між версіями

'''Діалектоло́гія''' ({{lang-el|διάλεκτος}} — [[наріччя]], [[говір]] і {{lang-el|λόγος}} — слово, вчення) — розділ [[мовознавство|мовознавства]], що вивчає діалектну мову, її просторову варіативність і територіальну диференціацію, історію формування мовно-територіальних утворень і окремих мовних явищ, співвідношення і взаємодію з іншими формами існування мови [[етнос]]у — літературною, [[просторіччя]]м, [[Діалекти#Соціальний діалект|соціальними діалектами]].

 

 

'''Метою синхронної діалектології''', або ''діалектографії'', є опис [[Говірка|говірок]] на одному хронологічному зрізі, їх функціонування; окреслення географії окремих одиниць діалектичної мови, визначення глибини структурної диференціації говірок; вияв закономірностей об’єднання говірок у мовно-територіальне утворення вищого порядку — говори ([[діалект]]и), [[наріччя]]; встановлення діалектичної основи літературної мови, опис характеру взаємодії діалектичної мови з іншими формами існування мови етносу. Синхронна діалектологія становить сукупність даних і їх наукову інтерпретацію про фонологічну, фонетичну, акцентуаційну й граматичну структури та словниковий, фразеологічний склад окремих говірок та їх об’єднань, межі поширення окремих явищ і територіальне членування діалектичної мови. Основним джерелом інформації є відповіді на діалектичні програми, питальники, діалектичні тексти, а також ті недіалектичні тексти (фольклорні, художні), які мають виразні говіркові риси; діалектичний матеріал оформляється у вигляді описів структури, лінгвістичних атласів, діалектних словників, зберігається у вигляді текстів.