Керч: відмінності між версіями

[[1771]] року російські війська заволоділи Кримом, а [[1774]] (за умовами [[Кючук-Кайнарджійський мирний договір|Кючук-Кайнарджійського мирного договору]] з Османською імперією) [[Російська імперія]] включила до складу своїх володінь Керч і [[Єнікале]] ([[фортеця|фортецю]], розташовану на північній околиці міста).

 

 

Особливе місце в історії Керчі займає перша половина [[19 століття|XIX століття]]. Тоді Керч-Єнікалійським градоначальником став один із основоположників російської [[археологія|археології]] [[Стемпковський Іван Олексійович|Іван Стемпковський]]. Йому належить містобудівна концепція міста, заснована на принципі «зв'язку часів». В основу забудови Керчі було покладена ідея поєднання античного і сучасного, збереження античної традиції. До того часу відносяться найбільші археологічні відкриття, а також створення [[Керченський державний історико-культурний заповідник|Керченського музею старовини]] (1826). Тепер фондові колекції музею-заповідника налічують понад 160 тисяч одиниць зберігання, а його [[лапідарій|лапідарна]] колекція найбільша в Європі (2 тис. одиниць).