Артистичне плавання: відмінності між версіями

'''Синхронне плавання''' (нова затверджена FINA назва - артистичне плавання)— жіночий [[Водні види спорту|водний вид спорту]], пов'язаний із виконанням у воді різноманітних фігур під музику. Синхронне плавання — один з найбільш витончених та елегантних серед усіх видів спорту. Однак, незважаючи на легкість, він є вельми вимогливим — крімДля того, щощоб спортсменкизайматися випробовуютьцим серйознівидом фізичні навантаження, їмспорту потрібно володіти не тільки витривалістю, але ій гнучкістю, витонченістю, відточеною майстерністю і винятковим контролем дихання. Це дужетехнічно серйознийнайскладніший вид плавання, як для жінок так і для чоловіків.

Спочатку відомевідомий як водний балет, синхронне плавання з'явилось у [[Канада|Канаді]] у 1920-ті роки. У наступному десятилітті воно поширилося й у [[США]]. Показові виступи у синхронному плаванні з'явились на [[Літні Олімпійські ігри|Олімпійських іграх]] ще у [[1948|1948 році]] та залишалися на них в цій якості цілих двадцять років. Лише у [[1984|1984 році]] на [[Літні Олімпійські ігри 1984|іграх]] у [[Лос-Анджелес]]і вони отримали статус повноправного олімпійського виду спорту: тоді були представлені одиночні і парні змагання.

Змагання складаються із технічної (обов'язкової) та довгої (довільної) програм. У першому випадку спортсменкиспортсмени виконують певні елементи у встановленому порядку. У довгійдовільній програмі ніяких обмежень навибору музичнумузичної чи хореографічнухореографічної композиції немає. Суддівські оцінки у синхронному плаванні схожі на оцінки у фігурному катанні (старе суддівство). Журі, що оцінює дії спортсменок, складаються з двох груп по п'ять чоловік у кожній: одна група оцінює техніку виконання програми, а друга — артистичність. Максимальна оцінка, яку може виставити кожній із членів журі, дорівнює десяти балам.