Косаківський Леонід Григорович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м вилучено Категорія:Депутати Київради; додано Категорія:Депутати Київської міської ради за допомогою HotCat |
|||
Рядок 110:
З приходом Косаківського справи налагодилися не одразу, проте, загалом, за пізнішими свідченнями Василя Нестеренка та самого Косаківського, їхні контакти вдавалось втримувати в такому робочому стані, який не заважав загальній справі{{sfn|Салій|2008|с=446–447.}}. За період їхньої спільної роботи було прийнято чимало рішень, які дозволили розв'язати нагальні проблеми міста, подолати соціально-економічну кризу, започаткувати нові підходи в роботі, програми, які діють і визначають розвиток Києва дотепер.
[[Файл:Косаківський Леонід Григорович посвідчення про обрання головою Київради 1994.jpg|250px|міні|Посвідчення Леоніда Косаківського про обрання головою Київради. 11 липня 1994 року]]
Після ухвалення [[Верховна Рада України|Верховною Радою України]] 3 лютого 1994 року закону «Про формування місцевих органів влади і самоврядування»<ref>Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3917-12/ed19940203 «Про формування місцевих органів влади і самоврядування» (редакція від 3 лютого 1994)]</ref>, відповідно до якого замість місцевої державної адміністрації виконавча влада на місцях після виборів мала переходити виконавчим комітетам, які очолювалися головами місцевих рад, вибраними шляхом прямого голосування населенням, Леонід Косаківський виставив свою кандидатуру на посаду голови Київської міської ради. Вибори, що відбулися 26 червня 1994 року, не визначили переможця: Леонід Косаківський набрав 324 024 голоси (17,05% від загального числа виборців), [[Черняк Володимир Кирилович|Володимир Черняк]] — 294 194 (15,48%), а Іван Салій — 249 963 (13,15%)<ref>[https://drive.google.com/file/d/0BxvOO4LBd-jdWTFIUnZ6U3RHVWM/view Повідомлення територіальної виборчої комісії по виборах депутатів і голови Київської міської ради народних депутатів] // Хрещатик : газета. — Київ, 1994. — 2 липня.</ref>. У другий тур вийшли Леонід Косаківський і голова Громадського об'єднання «Столиця», член «Народного руху України» Володимир Черняк. За підсумками голосування 10 липня 1994 року перемогу отримав Леонід Косаківський, за якого віддали свої голоси 549 904 виборці (29,59% від загального числа виборців, або 54,6% від тих, що взяли участь в голосуванні), проти — 450 036. Його опонент набрав 403 367 голосів (21,71%), проти — 596 573<ref>[https://drive.google.com/file/d/0BxvOO4LBd-jdal9nVGVRc0NrcWs/view Повідомлення територіальної виборчої комісії по виборах депутатів і голови Київської міської Ради народних депутатів] // Хрещатик : газета. — Київ, 1994. — 15 липня.</ref>. Ці прямі вибори очільника міста пізніше оцінювалися як єдині реальні вибори в Києві за багато років<ref name="up08">''Васильченко Сергій.'' [https://www.pravda.com.ua/articles/2008/05/20/3443422/ «…не всі в Києві освиніли…»] // Українська правда. — 2008. — 20 травня. {{ArchivedURL|http://archive.fo/vX4Qb|5 вересня 2019}}</ref>.
У той самий час серед 68 народних депутатів, обраних у Київраду, більшість мандатів отримали представники сил, опозиційних Леоніду Косаківському<ref>[https://drive.google.com/file/d/0BxvOO4LBd-jda1kxYjh3UWZEYm8/view Виступ голови територіальної виборчої комісії О. В. Пшеничної на першій сесії новообраної Київради 2 серпня 1994 року]</ref>{{sfn|Салій|2008|с=448–449.}}.
| |||