Електрон: відмінності між версіями

У 1896 році новозеландський вчений [[Ернест Резерфорд]], вивчаючи [[Флюоресценція|флуоресцентні]] матеріали, показав, що деякі з них (радіоактивні) без будь-якого стороннього впливу випромінюють частинки двох типів, які Резерфорд назвав [[Альфа-частинка|альфа-]] і [[Бета-частинка|бета-частинками]]. У 1900 році [[Антуан Анрі Беккерель|Анрі Беккерель]] показав, що бета-частинки є негативно зарядженими, а їхнє відношення маси до заряду було таким самим як у катодних променів.

 

 

У [[1927]] році [[Клінтон Джозеф Девіссон]] і {{нп|Лестер Джермер|||Lester Germer}}, а також незалежно від них [[Джордж Паджет Томсон]], продемонстрували явище [[дифракція електронів|дифракції електронів]], довівши, що електрон має як корпускулярні, так і хвильові властивості.