Вікіпедія

M4 Sherman: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Милує, що декому так подобаються гуморески про Шерман, аж вони перекладають їх з російської і тицяють до Вікіпєдії. Та все ж довелося їх того, довести до інформаційності та читабельності.
Рядок 74:
|брід, що долається = 1,0
}}
'''«Ше́рман»''' ({{lang-en|M4 Sherman}}) — основний американський [[середній танк]] періоду [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. Широко використовувався в американськійамериканською арміїармією на всіх місцяхтеатрах бойовихвійскових дій, а також у великих кількостях поставлявся союзникам (в першу чергу [[Велика Британія|Великій Британії]] та [[СРСР]]) за програмою [[ленд-ліз]]у. Після другої світової війни «Шерман» стояв на озброєнні армій багатьох країн світу, а також брав участь ву безлічічислених післявоєннихзбройних конфліктівконфліктах. В [[Армія США|армії США]] M4 перебував на озброєнні аж до закінчення [[Корейська війна 1950-1953|Корейської війни]]. НазваНазву «Шерман», (на честь американського [[генерал]]а за часів Громадянської війни [[Вільям Шерман|Вільяма Шермана]]), танк M4 отримав, коли став на озброєння в англійськійбританської армії, після чого ця назва закріпилася за танком у американській та інших арміях. Загалом було випущено 49 234 одиниці «Шерманів» різних модифікацій.
 
== Історія створення ==
 
=== Попередники танка M4 Sherman ===
Історія танка М4 Sherman розпочалась в 1939 році, коли Американські військові, перелякані військовими баталіями старого світу, зрозуміли, що бронетехніки в їхніх ангарах було недостатньо для ведення війни, а ті танки, які в них були, було просто неможливо зрівняти з Європейськими. [[Генералітет]] видав наказ створити середній танк. Американські танкові конструктори раніше не робили середніх танків, тож шлях до успіху був дуже довгим. Керуючись здебільшого даними, а точніше чутками, які надавала розвідка, вони нарешті вирішили просто створити корпус, та встановити в нього якомога більше кулеметів, так народився танк [[М2 medium]].
[[Файл:Aberdean proving grounds 014.JPG|thumb||200px|left|Середній танк [[М2 medium|М2]]]]
Перед початком другої світової війни Сполучені Штати не мали на озброєнні середніх танків. У серпні 1939 року почали будуватися перші 15 машин танка М2, що був віднесений до середніх за класифікацією. Та з пушкою калібром 37 мм і максимальною товщиною броні 25 мм він не міг вважатися конкурентом сучасних йому танків, що розроблялися європейськими країнами, зокрема, середнім танкам Вермахта PzKpfw III и PzKpfw IV. Відтак, танк М2 ще до початку виробництва виявився морально застарілим. Всього було збудовано 146 машин, які американською армією у бойових діях не використовувалися, і застосовувалися в основному у якості навчальних.
Звичайно цей танк не задовольнив генералів, тож вони наказали продовжити роботу. Достатньо швидко вони зрозуміли, що основним озброєнням танка повинні бути не кулемети, а [[гармата]]. Але і тут не все йшло так гладенько. Американські конструктори розпочали суперечку, щодо того, куди потрібно встановлювати цю гармату, в башту, чи в корпус. Після недовгої суперечки, обидві сторони погодились піти на компроміс, і встановили в танк дві гармати, велику в корпус, і трішки меншу в башту. так народився танк M3 General Lee (інша назва М3 Grant). В першому-ж бою вони продемонстрували приголомшливі результати.
[[Файл:M3-Lee-latrun-2.jpg|thumb|200px|left|Середній танк [[M3 Lee]]]]Оцінка бойових дій у Європі показала, що 37-мм пушка неактуальна для сучасного танка, відтак 5 червня 1940 года начальник Управління піхоти звернувся до Артиллерійської техничної служби (АТС) з пропозицією встановити на середній танк 75-мм пушку. Однак у башті танка М2 було замало місця для розміщення 75-мм пушки, відтак АТС прийняла рішення встановити 75-мм пушку у спонсон по правому бортові корпуса. На танку залишалася башта з 37-мм пушкою, відтак конструктори вдалися до схеми багатопушечного танка, яка сучасною тоді конструкторською думкою вже була відкинута, як застаріла і малоефективна. Так з'явився танк М3, як модифікація танка М2. Характерне те, що М3 не мав прототипу, позначенного літерою "Т", це означає, що танк не розроблявся для прийняття на озброєння, а був тимчасовим рішенням, до розробки повноцінного танка з пушкою у башті. 28 серпня 1940 року контракт с Крайслером на виробництво M2 був призупинений, і заводи Крайслера розпочали виробництво танка М3. 24 квітня 1941 року перші дві машини були поставлені на озброєння, серійне виробництво почалося з червня 1941 року. Кількість випущених машин сягнула 6258, більшість з яких були поставлені за ленд-лізом Великій Британії та Радянському Союзу, який, зокрема, отримав 976 машин.
[[Файл:M3-Lee-latrun-2.jpg|thumb|200px|left|Середній танк [[M3 Lee]]]]
 
=== Завершення розробки, та перша модифікація танка M4 Sherman ===
Перший прототип танка, бувщо готовийотримав в вересні [[1942]] року. Тож через певний період часу в серійне виробництво пішов танк із назвоюназву '''М4 ShermanТ6'''(Ше́рман), Вбув цьомуготовий танку2 відображалисьвересня усі[[1942]] особливості американського танкобудування того часу. Ось наприклад вони вважалироку, щосерійне висота танка повинна була бути більшою за його ширину. М4 Shermanвиробництво було запущено ву серійнелютому виробництво в [[1942]] роціроку. Дуже швидко він став основним танком, стояв на озброєнні не тільки [[США]], а й [[Англія|Англії]]. Танк «Шерман» поставлявся за [[ленд-ліз]]ом також і в СРСР. Від серії МОЗМЗ він відрізнявся головним чином конфігурацією корпусу і компонуванням озброєння. Схема силової передачі, її компонування і конструкція основних агрегатів залишилися колишніми, що обумовлювалося прагненням при переході на новий тип машини, зберігши високі темпи виробництва.
[[Файл:M4A1 Grizzly Sherman CFB Borden.jpg|200px|thumb|left|Танк М4А1]]
[[Файл:Srednji tank M4A3 Sherman.jpg|200px|left|thumb|Танк М4А3]]
Рядок 447 ⟶ 446:
 
===== М4 Sherman на службі в армії Великої Британії =====
Середній танк М4 у Великій Британії одержав позначення «Генерал Шерман»<ref>R. P. Hunnicutt. Sherman: A History of the American Medium Tank. 298—309 ст.&nbsp;— ISBN 0-89141-080-5</ref>, але частіше іменувався, просто «Шерманом». Насправді M4 Sherman виявився найважливішою машиною на озброєнні [[Британська армія|британської армії]], і в 1939—1945&nbsp;рр. він використовувався значно ширше, ніж будь-який з танків, створених в Англії. Британські танки із зіставними з вогневої потужності 75-мм гарматами подвійного призначення надійшли на озброєння лише в кінці 1943&nbsp;р., а їх широке використання почалося навесні 1944&nbsp;р. Перші «Шермани»&nbsp;— в основному М4А1 з литим корпусом&nbsp;— поставили 8-ї армії на Близький Схід восени 1942&nbsp;р., і близько 270 з першої партії в 300 танків знаходилися у військах до початку бою під Ель-Аламейном 24 жовтня, в якому вони разом з середніми МОЗМЗ склали більше половини британської танкової армади, задіяної у битві. Для збільшення кількості М4 у військах частиначастину машин взяли з американських частин, компенсувавши втрати на затонулому судні [[Конвой суден|конвою]], що прямував до Массавуа.
 
Наприкінці 1942&nbsp;р. почалася доставка М4 за [[ленд-ліз]]ом до Великої Британії, досягла стабільного рівня&nbsp;— як відносно поставок британським військам на Близький Схід, так і до Англії,&nbsp;— зберігав до кінця війни. Основна маса машин, поставлених у Велику Британію, були М4А4 (більше 1600 машин припало на частку 8-ї Армії в Італії в 1943&nbsp;р.). М4АЗ було небагато, оскільки вони, як основна модель, призначалися для [[армія США|армії США]]. Самі пізні модифікації з підвіскою HVSS, 76-мм гарматами і «мокрою боєукладкою» поставлялися з кінця 1944&nbsp;р. і в невеликій кількості.
 
Основним британським внеском у розвиток «Шермана» і стало встановлення на нього 76-мм гармати. Він відомий як «Шерман Firefly» і був найбільшнайпотужніше збройнимозброєним британським танком часів війни. Установку 76-мм гармати на М4 запропонували в січні 1943&nbsp;р. як гарантію на випадок провалу програми танка «Challenger», на випробуваннях якого виявився ряд недоліків. Незважаючи на деяку опозицію такого рішення з боку міністерства постачання, військові вирішили побудувати прототип. У листопаді 1943&nbsp;р. його пред'явили замовнику, а в лютому 1944&nbsp;р. внаслідок затримок з проектом «Челленджер» і невпевненості в його майбутньому, переробка М4 у «Firefly» отримала пріоритет, що дозволило військам отримати його під час висадки в Нормандії.
«Шерман Firefly» виявився єдиним з британських танків, здатним щодо на рівних боротися з «Тиграми» і «Пантерами». Спочатку «Шерман Firefly» вводився з розрахунку один танк на підрозділ через дефіцит 76-мм танкових гармат. Однак до початку 1945 танки цієї модифікації в зростаючих кількостях надходили у війська. Наприкінці 1945&nbsp;р. башту «Firefly» відправили на Абердинському полігон для установки на шасі М4АЗ. Але Армія США так і не прийняла його на озброєння. У Великій Британії на шасі «Шерман» виготовили ряд
[[Файл:British Sherman Firefly Namur.jpg|right|200px|thumb|Британський танк '''Sherman Firefly''']]
Рядок 536 ⟶ 535:
 
[[Файл:Tank disabled by a land mine.jpg|М4 «Шерман», підірваний японцями|200px|left|thumb]]
Ситуація на [[Тихоокеанський театр військових дій Другої світової війни|Тихоокеанському ТВД]] докорінно відрізнялася від дій у Європі і Північній Африці. Японські танки були дуже нечисленними, застарілими, і здебільшого ставилисяналежали до легких типів, і безпосередньо протистояти американським M4 вони не могли. Розроблений в 1944 році спеціально для протистояння «ШерманомШерманові» новий тип «Чи-Ну» у бойових діях участі не брав, оскільки призначався для оборони безпосередньосаме Японських островів.
 
[[Файл:Marines take cover behind medium tank.jpg|Морські піхотинці ховаються за танком на Сайпане|left|200пкс|thumb]]Оскільки майже всі операції американської морської піхоти й армії на цьому ТВД носили характер прориву довготривалої оборони японців, «Шермани» в основному виконували роль танків підтримки піхоти, тобто саме тутту роль, для якої вони і були створені. Японські танки не могли надати достатньоїдостатнього протидіїопору через слабкість свого озброєння, нездатного пробити броню «ШерманомШермана». Американці ж проблем з поразкою японських танків, як правило, не мали. Це призвело до того, що японці в основному використовували свої танки якв імпровізованіосновному довготриваліяк вогневі точки, діючи із спеціально підготовлених окопів. Спробам активного використання японських танків також перешкоджала вельми слабка тактична підготовка японських танкових командирівтанкистів, якіщо не мали досвіду танкових боїв.▼
[[Файл:Marines take cover behind medium tank.jpg|Морські піхотинці ховаються за танком на Сайпане|left|200пкс|thumb]]Морські піхотинці ховаються за танком на Сайпане. Танк M4A2, зі встановленим шнорхель для дій на мілководді (мабуть, цей танк був у перших лавах під час висадки на острові
▲Оскільки майже всі операції американської морської піхоти й армії на цьому ТВД носили характер прориву довготривалої оборони японців, «Шермани» в основному виконували роль танків підтримки піхоти, тобто саме тут роль, для якої вони і були створені. Японські танки не могли надати достатньої протидії через слабкість свого озброєння, нездатного пробити броню «Шерманом». Американці ж проблем з поразкою японських танків, як правило, не мали. Це призвело до того, що японці в основному використовували свої танки як імпровізовані довготривалі вогневі точки, діючи із спеціально підготовлених окопів. Спробам активного використання японських танків також перешкоджала вельми слабка тактична підготовка японських танкових командирів, які не мали досвіду танкових боїв.
 
З найбільшою активністю японських танкових частин американці зіткнулися на Філіппінах, де діяв 2-й танковий дивізіон групи Шобу, під командуванням генерала Томоюки Ямасіта. Всього японці мали там близько 220 танків, великазначну частина яких булавони втраченавтратили під час наступу американців у напрямку Сан-Хосе.
 
[[Файл:Ronson flame tank Iwo Jima.jpg|Вогнеметний «Шерман» під час [[Битва за Іодзіму|битви за Іодзіму]]|right|thumb]]
Рядок 548 ⟶ 546:
Основні втрати американських танків походили від підривів на протитанкових мінах. Не маючи достатньо ефективною протитанкової артилерії і піхотних протитанкових засобів, японці часто застосовували тактику самогубних атак, посилаючи проти американських танків своїх піхотинців з ранцевими, магнітними і шестовими мінами, протитанковими гранатами тощо.
 
Широко застосовувалися на [[Тихоокеанський театр військових дій Другої світової війни|Тихоокеанському ТВД]] ракетні танки, танки артилерійської підтримки, а також вогнеметні танки.
 
Специфічний характер бойових дій привів до того, що танки використовувалися в складі окремих танкових батальйонів, які здійснювали підтримку піхотних дивізій. Танкові дивізії на Тихоокеанському ТВД не формувалися, за відсутністю необхідності концентрації бронетанкової техніки, а також з-за неможливості стратегічного маневру танкових частин.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/M4_Sherman