Війниця (Дубенський район): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Мітка: редагування коду 2017 |
Немає опису редагування Мітка: редагування коду 2017 |
||
Рядок 42:
Точних даних про заснування села історія не донесла дотепер. Відомо лише, що «село — Войница как имение князя Масильского и пани Дохновой упоминается в акте от 1545 года в описи [[Луцький замок|Луцького замка]]».
Щодо походження назви, то вона за переказами старожилів, найімовірніше виникла таким чином. Всі хати села були розташовані по обидві боки річки Мар'янки, яка вже майже висохла. Відповідно вздовж річки тягнулось, «велось» село. Похідне — Війниця. Існує ще одна версія назви села — від слова «винниця» (винокурня), бо тут, кажуть, виробляли вино, через що поселення спочатку іменували Вінниця (дехто із старших людей і зараз так вимовляє).
В акті від 6 вересня 1564 р. згадується ім'я війницького священика Павла. У заяві від 27 вересня 1564 р. пані Коменіцька подає дані про смерть панича Корнія з маєтку с. Війниця.
У 1570 р. село викупила пані Клементова. Війниця як власність Миколи Боговітіна згадується в акті від 3 лютого 1623 р. Цей поміщик був багатий. А все своє добро у тестаменті заповів рідним сестрам Барбарі та Христині.<br/>
У 1884 р. у Війниці на кошти прихожан збудовано дерев'яну церкву, освячену 31 жовтня 1885 р. в ім'я Святої та Живоначальної Трійці.<br/>
Рядок 64:
На початку 70-х років у селі була цегельня. Більше двох десятиліть у Війниці діяв сільський музей, який мав чотири кімнати. Коли поширилася чутка про його відкриття, люди один за одним зносили сюди експонати: хто свитку, хто солом'яника, хто коловоротка… На жаль, музей припинив своє існування, а експонати передано у Млинівський краєзнавчий музей.
На сьогоднішній день у селі функціонують: загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, дитячий садок «Малятко», будинок культури, бібліотека, ФАП, ПП «Агро-Експрес-Сервіс».
Населення на 2015 р. — 760 чоловік.
Рядок 73:
На південному сході села розташоване урочище «Війницьке». Воно розташоване за територією лісу, займає площу в 10 га. На його території є рідкісна рослина під назвою [[меч-трава болотна]], яка занесена до [[Червона книга України|Червоної книги Україні]]. Рослина дуже чутлива до меліорації і в 1960-х роках швидко зникла. Близько 25 років не підтверджувалися старі місцезнаходження в Україні. Вже звикли писати про неї в часі минулому: «росла, траплялася». Єдине реально існуюче в Україні місцезростання меч-трави є в селі Устенське Друге [[Здолбунівський район|Здолбунівського району]]. На територію, яку займає урочище в селі Війниця, виготовлена документація, а дана земельна ділянка взята під охорону.
1 вересня 2019 ркоу відбулися загальні збори Свято-Троїцької громади села на яких було вирішено перейти до [[Православна церква України|Православної Церкви України]].<ref>{{cite web |url=https://risu.org.ua/ua/index/all_news/confessional/orthodox_relations/77031/ |title=На Рівненщині громада УПЦ МП перейшла у лоно ПЦУ |author= |date=2019-09-02 |website=https://risu.org.ua/ |publisher=[[Релігійно-інформаційна служба України]] |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=2 вересня 2019}}</ref>▼
== Див. також ==▼
* [[Урочище «Війницьке»]]▼
* [[Бокіймівська сільська громада]]▼
== Органи влади ==
Війницька сільська рада. У підпорядкуванні сільської ради: с. [[Баболоки]].
Сільський голова — Пуцак Михайло Володимирович (2015 рік)
Рядок 97 ⟶ 90:
* Публічно-шкільна бібліотека с. Війниця
За словами старожилів, у 1922 році місцевим жителем, Тимофієм Онуфрієвичем Пуцаком, був створений осередок товариства «Просвіта». Основним завданням просвітян стала пропаганда української освіти та культури, утвердження національної свідомості. Саме тоді у хаті Трохима Євгенюка відкрили бібліотеку. На добровільні пожертвування закупили художню та наукову літературу, підручники.
Під натиском польських чиновників розпадається «Просвіта» і губляться події тих років. Лише в 1955 році було створену нову бібліотеку, яка знаходилась у приміщенні церкви, біля школи. Першим бібліотекарем була Надія Денисівна Кондратюк (Бортник).
[[Файл:ПШБ. с. Війниця.JPG|thumb|Засідання клубу за інтересами «Книжкова лікарня»]]
Коли відкрився новий будинок культури (1966 рік) бібліотечний фонд розмістився в двох його кімнатах, було придбано нові металеві стелажі, дві книжкові шафи, 6 столів, 32 крісла.
При створенні централізованої бібліотечної системи бібліотека набула найбільшого розквіту. Пропрацювавши 26 років на бібліотечній ниві, Надія Денисівна іде на заслужений відпочинок.
З 1981 році бібліотеку очолює Ткачук Марія Леонтіївна — випускниця [https://web.archive.org/web/20150402151714/http://kulturadubno.jimdo.com/ Дубенського культосвітнього училища]. У 1992 році фонд сільської бібліотеки розмістили в актовому залі сільської ради.
Нині Війницька публічно-шкільна бібліотека обслуговує 530 читачів, з них 80 дітей. Фонд бібліотеки становить понад 12 тис. примірників книг та підручників.
Рядок 110 ⟶ 106:
== Релігія ==
[[Файл:Свято-Троїцька церква с. Війниця.png|thumb|Свято-Троїцька церква с. Війниця]]
Свято-Троїцька церква Української православної церкви Московського патріархату
▲1 вересня 2019 ркоу відбулися загальні збори Свято-Троїцької громади села на яких було вирішено перейти до [[Православна церква України|Православної Церкви України]].<ref>{{cite web |url=https://risu.org.ua/ua/index/all_news/confessional/orthodox_relations/77031/ |title=На Рівненщині громада УПЦ МП перейшла у лоно ПЦУ |author= |date=2019-09-02 |website=https://risu.org.ua/ |publisher=[[Релігійно-інформаційна служба України]] |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=2 вересня 2019}}</ref>
== Уродженці села ==
Рядок 119 ⟶ 116:
* [[Мельник Іван Іванович]] (1974—2016) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни<ref>[http://memorybook.org.ua/16/melnikivan.htm Мельник Іван Іванович]</ref>.
* [[Яцюк Арсеній Іванович]] — доктор технічних наук, професор, ректор Львівського лісотехнічного інституту у 1959—1982 рр.
▲== Див. також ==
▲* [[Урочище «Війницьке»]]
▲* [[Бокіймівська сільська громада]]
== Література ==
| |||