Гребінництво: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м оформлення |
доповнення, оформлення |
||
Рядок 1:
'''Гребінництво''' — [[промисел]], пов'язаний з виготовленням різноманітних [[прядка|дерев'яних гребінок і гребенів для прядіння]] та [[Гребінь|гребінців]]
Майстрів, що займалися гребінництвом, називали ''гребінника́ми''<ref>{{СУМ-11|Гребінник}}</ref>.
Рядок 15:
У 17–18 ст. рогові порохівниці оздоблювали лінійними та рослинними візерунками, написами (збереглися дві, зроблені [[1724]] р. і [[1731]] р. І. Дружиненком). Гребінці діляться на «одборні» (найкращі, великих розмірів) і «кінцеві».
На виставках у 19–20 ст. експонувалися гребінці С. Даценка ([[1846]], нагорода 7 крб. сріблом) з Роменщини, В. Карабанова ([[1896]], бронзова медаль), С. Леня, Г. Линника, Андріана, Г. і К. Куликів, Є. Дерев'яненка.
Зразки гребінництва представлено в [[Миргородський краєзнавчий музей|Миргородському]] і [[Полтавський краєзнавчий музей|Полтавському]] краєзнавчих музеях.
== Техніка ==
Гребені робили звичайно з [[Віл|волячих]] рогів, які спочатку розпилювали до необхідних розмірів, потім, підігріваючи на вогні, їм надавали еластичності та розгладжували [[Гембель|гемблем]] (різновид рубанка), чистили на спеціальному верстаті (стружці)<ref>{{Грінченко|Стружка|57095-struzhka.html#show_point}}</ref>. Далі, користуючись [[Токарний верстат|токарним верстатом]] і [[Циркулярна пила|циркулярною пилкою]], робили нарізку зубців (для цієї мети використовували і спеціальний інструмент — «кобилку»)<ref>{{Грінченко|Кобилка|23380-kobylka.html#show_point}}</ref>. Іноді на виріб наносили народний [[орнамент]].
== Сучасність ==
|