Вікіпедія

Вербівка (Калуський район): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Відкинуто редагування 195.182.22.227 (обговорення) до зробленого Oleh z Kalusha
Мітка: Відкіт
давні дзвони
Рядок 34:
| відстань ст =
}}
'''Вербі́вка''' (до 1939 року  — Льдзяне, {{lang-pl|Łdziany}}) — [[село]] [[Рожнятівський район|Рожнятівського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]], засноване [[1674]] року.
 
Пам'ятка місцевого значення — дерев'яна Церква Собору Пресвятої Богородиці 1807 року.
Рядок 40:
Із природоохоронних об'єктів державного значення тут знаходиться гідрологічний заказник «Турова дача» (255 га), який відноситься до Карпатського природного національного парку
 
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 р. №  1430 село Вербівка включено в перелік населених пунктів, яким відповідно до Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» надається статус гірських.
 
Село знаходиться за 12  км від районного центру. Первісна назва села Лдзяне, що означає  — «бузинабузинове». В 1947 році назву села змінено на Вербівку.
 
== Історія ==
В документах згадується село з 1594 року. А за версією Мирослава Габорака факт заснування села засвідчений у документі від 15 листопада 1605 року. У ньому, зокрема, йдеться про те, що Станіслав Жолкевський, гетьман польської корони, каштелян львівський, староста рогатинський, кам'янецький та калуський дозволяє своїм підданим селянам заснувати на королівськім ґрунті в урочищі «Лдзяне» село тієї ж назви. (В 1938 році на своєму городі Степан Костецький знайшов сокиру, що відноситься до кам'яної доби. Це підтверджує думку науковців, що поселення тут існувало і раніше.)
 
У 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, за що їх очікувала кривава розправа після відходу Хмельницького<ref>Жерела до істориї України-Руси, т. ІV, стор. 176, 214, 237, 238 –&nbsp;— Львів, НТШ, 1895. –&nbsp;— 412 с.</ref>.
 
В 1770 році село належало до Калуського староства [[Руське воєводство|Руського воєводства]] [[Галицька земля|Галицької землі]].
 
В 1832 році тут діяла парохіальна школа.
 
В 1858 році у Вербівці проживало 602 жителі; в 1880 &nbsp;— 738 мешканців<ref>[http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_V/641 Географічний словник Королівства Польського, 1884, т. 5, стор. 641]</ref>, у 1914 &nbsp;— 1020 жителів, в 1921 &nbsp;р. &nbsp;— 994 жителі; в 1931 &nbsp;р. &nbsp;— 1094 жителі; в 1935—10051935&nbsp;— 1034 жителі (1005 українців, 13 поляків, 16 жидів).
 
В 1924 році в селі була однокласна школа і два вчителі. В 1935 році &nbsp;— двокласна школа, і в школу ходило 166 дітей.
 
В 1931-19321931—1932 роках в селі нараховувалось 15,10 квадратних кілометри земельних угідь; з них ужитків 9,98 квадратних кілометри, орної &nbsp;— 6,12 кв. км. В цей час були в селі 184 будинки. Це на 10 будинків більше, ніж було десять років до того.
 
В селі були постерунок поліції та адміністрація [[Лдзяни (ґміна)|гміни Лдзяни]] [[Калуський повіт|Калуського повіту]], яка з 1 серпня 1934 року включала 10 громад: Камінь, Красне, Льдзяне, Небилів, Петранка, Рівня, Слобода Рівнянська, Слобода Небилівська, Сливки, Топільське з населенням у 13 &nbsp;461 осіб.
 
В 1935—1936 роках в селі були: кооперативи «Каса Стефчина» з 1902 року і хліборобська спілка для загального закупу і збуту «Злагода» з 1932 року. Діяло мисливське товариство.
 
У 1939 році в селі проживало 1190 мешканців (1165 українців-грекокатоликів, 15 [[Калакутилатинники|латинниківукраїнців-римокатоликів]] і 10 євреїв)<ref>''Володимир Кубійович.'' Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 32 &nbsp;— Вісбаден, 1983. &nbsp;— 205 с.</ref>.
 
7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Лдзяни Перегінського району перейменовано на село Вербівка і Лдзянівську сільську раду&nbsp;— на ВербівськаВербівську.
 
== Церква ==
Церква Собору Пресвятої Богородиці вперше згадується у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року<ref>Скочиляс І.Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680-1686 1680—1686&nbsp;рр.//Записки НТШ. Том ХХХХ: Праці Історично-філософської секції. стор. 623-625 -623—625&nbsp;— Львів: НТШ, 2008. -&nbsp;— 768 с.</ref>.
 
У протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Камянецької єпархії 1740-1755 1740—1755&nbsp;рр. горішня церква описується як дерев’янадерев'яна, стара, без дати спорудження, парох &nbsp;— отець Іван, висвячений у 1736 році Митрополитом Атаназієм Шептицьким, 20 парохіян-господарів.
 
Нинішня церква споруджена у 1807 році.<ref>[http://decerkva.org.ua/fra/verbivka.html Вербівка. Церква Собору Пр. Богородиці 1807.]</ref> Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916&nbsp;р. у сільській церкві 4 давні дзвони діаметром 88, 45, 29, 28 см, вагою 330, 45, 10, 10 кг. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.<ref>[http://vikna.if.ua/news/category/history/2017/11/20/78017/view Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів.&nbsp;— «Вікна», 2017.11.20.]</ref>
 
== Сучасність ==
Зараз в селі знаходиться сільська рада (голова Пацкун Василь Васильович), ЗОШ І—II &nbsp;ст. (директор Мирослава Миколаївна Сомиш), церква УГКЦ Собору Пресвятої Богородиці, дерев'яна, з 1807 року (священик Іван Іванович Носик), Народний дім (директор Наталія Дмитрівна Пацкун), дитячий садок, амбулаторія. Населення &nbsp;— 1001 житель. Село газифіковане. В селі є футбольна команда "«ФК Колос"» Вербівка. В селі працює 7 торговельних закладів, ДП «Лімниця», пилорама.
 
== Уродженці ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Вербівка_(Калуський_район)