Боббі Фішер: відмінності між версіями

Сама участь у цьому циклі розіграшів давала шахістові популярність і престиж. У п'ятнадцятирічного Фішера було мало шансів на успіх, проте він увійшов на турнірі у шестірку кращих і кваліфікувався до турніру претендентів. Це було великим досягненням і за цей успіх Фішер отримав титул гросмейстера. Він був першим настільки юним гросмейстером в історії шахів. Радянський гросмейстер [[Бронштейн Давид Іонович|Давид Бронштейн]] так сказав про своє враження від Фішера в Порторожі: «Мені було цікаво спостерігати за Фішером, але довгий час я не міг зрозуміти, чому цей 15-річний хлопчик грає так добре»<ref>Plisetsky & Voronkov 2005, pp. 20–21.</ref>. У віці 15 років, 6 місяців і 1 день Боббі став наймолодшим шахістом за всю історію, якому вдавалося кваліфікуватися до кандидатського турніру<ref>This record stood until 1991, when it was broken by [[Judit Polgár]]. Forbes 1992, p. 171.</ref>.

 

 

 

Хоча Фішер і припинив у 16 років здобувати офіційну освіту, полишивши {{нп|Старша школа Еразмус-Голл|Старшу школу Еразмус-Голл|en|Erasmus Hall High School}} в Брукліні, згодом він сам вивчив кілька іноземних мов, тож вмів читати зарубіжну шахову періодику<ref>''The Chess Games of Robert J. Fischer'', edited by Robert G. Wade and Kevin J. O'Connell, London, Batsford 1973; special article by [[Керес Пауль Петрович|Paul Keres]], entitled ''From the Opposite Side of the Board''.</ref>. За даними латвійського шахового майстра {{нп|Кобленц Олександр Нафталійович|Олександра Кобленца|en|Alexander Koblencs}}, навіть він і Таль не віддавали себе шахам так, як це робив Фішер. Пригадуючи розмову, яка відбулась на турнірі: "'— Скажи мені, Боббі, — продовжував Таль,&nbsp;— що ти думаєш про ігровий стиль [[Вольперт Лариса Іллівна|Лариси Вольперт]]?'&nbsp;'— Вона дуже обережна. Але у вас є ще одна дівчина, Дмитрієва. От її партії мені подобаються!' Тут ми буквально відкрили рот від подиву. Міша і я продивилися тисячі партій, але нам навіть не спадало на думку вивчати гру наших шахісток. Як ми могли знайти час для цього?! Але Боббі, виявляється, знайшов час!"<ref>Plisetsky & Voronkov 2005, p. 41.</ref>

Фішер забажав узяти участь у [[Меморіал Капабланки|Меморіалі Капабланки]] в Гавані у серпні-вересні 1965 року<ref>Plisetsky & Voronkov 2005, pp. 127–28.</ref>. Оскільки [[Державний департамент США|Держдеп]] відмовився підтвердити дійсність його паспорту для відвідування Куби<ref>Wade & O'Connell 1973, p. 209.</ref>, то він запропонував, а офіційні особи і гравці прийняли, унікальну домовленість: Фішер грав свої ходи в приміщенні {{нп|Шаховий клуб Маршалла|Шахового клубу Маршалла|en|Marshall Chess Club}}, які потім передавались по [[телетайп]]у на Кубу<ref>Bisguier & Soltis 1974, p. 213.</ref><ref>Brady 1973, pp. 86–89.</ref><ref>Plisetsky & Voronkov 2005, pp. 127–31.</ref><ref>Wade & O'Connell 1973, pp. 160, 209.</ref>. Людек Пахман зауважив, що Фішер «був у незручному становищі через довші ігрові сесії, викликані необхідністю передавати ходи, і це одна з причин, чому він програв трьом своїм головним суперникам»<ref name="Pachman 1975, p. 215">Pachman 1975, p. 215.</ref>. Турнір був «випробуванням» для Фішера, якому довелося пережити восьми-, а іноді й дванадцятигодинні ігрові сесії<ref>Brady 1973, pp. 88–89.</ref>. Попри перевагу, яку мали інші гравці, Фішер поділив 2-4-те місця з результатом 15/21 (+12-3=6)<ref>Plisetsky & Voronkov 2005, p. 127.</ref>, позаду екс-чемпіона світу Василя Смислова, якого Фішер переміг в особистій партії<ref name="Pachman 1975, p. 215" />. Турнір отримав широке висвітлення в ЗМІ<ref>Brady 1973, pp. 86–88.</ref><ref>Wade & O'Connell 1972, p. 209.</ref>.

 

 

Тепер, починаючи з віку 23 роки, Фішер перемагатиме у всіх матчах і турнірах, в яких відтоді візьме участь<ref name="Kasparov 2004, p. 322">Kasparov 2004, p. 322.</ref>.