Гайворон: відмінності між версіями

'''Га́йворон''' — місто в [[Кіровоградська область|Кіровоградській області]], на березі річки [[Південний Буг|Бог]]. Адміністративний центр [[Гайворонський район|Гайворонського району]]. [[Залізничний вузол]]. Заснований в [[XVIII]] ст. як козацький [[зимівник]].

Археологічні дослідження підтвердили, що понад рікою БогБугом люди селилися ще в добу неоліту, тобто у VI–III тисячоліттях до нашої ери. У [[мідна доба|добу міді]] (IV–III тисячоліттях до н. е.) тут володарювали племена археологічної [[трипільська культура|трипільської культури]] (країни Аратта), на що вказує розкопане поблизу Гайворона поселення.

У [[І]] тисячолітті нашої ери на ПрибожжіПрибужжі проживали землеробські племена [[східні слов'яни|східних слов'ян]]. Вони свого часу входили до антського племінного союзу, що уславився завдяки своїм відносинам з [[Візантія|Візантією]]. Поблизу Гайворона археологами було виявлено поселення ранньослов'янської [[черняхівська культура|черняхівської культури]] (II-VI ст. н. е.) Ця культура була поширена головним чином на території України і займала майже всю [[лісостеп]]ову зону від [[Прикарпаття]] до [[водорозділ]]у [[Дніпро (річка)|Дніпра]] і [[Дон]]у.

У 1960–1961 роках біля Гайворона на невеликому острові ріки [[БогПівденний Буг|Південного Бугу]] археологами розкопано і досліджено ранньослов'янський металургійний центр VI–VII століть н. е., який увійшов в історію під назвою «[[Гайворонське поселення]]». Виявлено 25 залізоплавильних печей, залишки напівземлянкового житла, виробничий інвентар, предмети побуту, прикраси.

З початку XVIII ст. відчутний вплив на прибозькуприбузьку територію Запорозької Січі.

На ті часи повинності на селян накладалися невеликі, бо прикордонна прибозькаприбузька територія до 1768 року була заслоном проти нападу [[ногайських татар]]. Тому жителі Гайворона, Струнькового і Ташлика, крім землеробства, виконували ще й функції вартових.

У [[XIX]] ст. чисельність [[євреї|жидів]]в значно збільшилась. Як писав [[Гульдман Віктор Карлович|В. К. Гульдман]] у книзі «Подільська губернія», улюбленим справоюзаняттям жидів булаєвреївбула торгівля, різні сфери побутових послуг. У їх віданні була лісова промисловість, постачання цукроварень сировиною і матеріалами. ЖидиЄвреї надавали кредит як поміщикам і заводчикам, так і міщанам та селянам. ЖидЄврей на селі — був ходячий ринок збуту.