Рудницька Мілена Іванівна: відмінності між версіями

Викладачка на [[Вищі Педагогічні Курси|Вищих Педагогічних Курсах]] у [[Львів|Львові]] (1921—1928), одна з ідеологинь [[Фемінізм|жіночого руху]] Західної України та його провідних діячок у 1920—1930-х pp.

 

 

 

У 1936—1939&nbsp;— учасниця президії Українського Координаційного Комітету у Львові. З 1939&nbsp;— на еміграції: [[Краків]], [[Берлін]], [[Прага]], [[Женева]] (де у 1945—1950 була директоркою Українського Допомогового Комітету<ref>В 1947 році у Швейцарії був заснований Український Допомоговий Комітет для допомоги українським біжинцям в [[Швейцарія|Швейцарії]], [[Австрія|Австрії]] та [[Німеччина|Німеччині]], а також для допомоги студентам, які навчалися у Швайцарії. На той час їх було 21 особа і вони згуртувалися в студентьку громаду при бернському університеті. На жаль, діяльність цих орґанізацій не була тривалою. Через несприятливі обставини та брак фінансової помочі значна частина українських студентів залишила Швайцарію, так само як і ті, що вже отримали освіту, та не мали перспектив одержати дозвіл на працю за професією. Побачивши базнадійність своїх зусиль, покинула Швайцарію і пані Мілєна Рудницька&nbsp;— уже відома в швайцарських колах як член парламентської групи в польському сеймі та ініціатор різних програм стосовно допомоги українцям. В швайцарському Червоному Хресті, наприклад, їй відповіли, що вони допомагають людям лише в тих державах, з якими Швайцарія має дипломатичні зв'язки.</ref>), [[Нью-Йорк]] і [[Мюнхен]]).

* «Західна Україна під більшовиками» (1958),

* «[[Іван Боско|Дон Боско]]. Людина, педагог, святий» (1963),

{{Розширити розділ|дата=липень 2018}}