Йосип Халецький: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) Створена сторінка: {{Особа | ім'я = Йосип Халецький | жінка = <!-- будь-яке значення, якщо жінка... |
Haida (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 29:
'''Йосип Халецький''' (д/н —[[1559]] або [[1562]]) — державний діяч, дипломат [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]].
== Життєпис ==
Походив з українського шляхетського роду [[Халецькі|Халецьких]] власного гербу. Син [[Халецький Михайло Михайлович|Михайла Халецького]], овруцького намісника, та представниці князівського роду Крошинських.
Вперше згадується у 1533 році серед поважних осіб — свідків продажу землі у Городенському повіті. У 1537 році разом з братом Остафієм повернув на підставі привілею короля польського і великого князя литовського Сигізмунда І родову маєтність Хальч. Це сталося завдяки повернення під владу Литви Гомельського повіту. У 1537 або 1538 році оженився на удові князя Федора Друцького-Горського.
Пізніше отримав кілька сіл у Речицькому повіті, що посилило вплив роду у цьому регіоні. У 1541 році став королівським дворянином. 1544 року стає підстаростою овруцьким. 15 грудння 1551 року разом з іншими панами-радами уклав мирний договір з Молдовським князівством.
У 1551—1553 роках володів Овруцьким староством. Завершим справу відбудови Овруцького замку. 1554 року призначається господарським маршалком. 1555 року отримав канівське і черкаське староства. Здійснював заходи щодо поліпшення оборони степових кордонів Великого князівства Литовського від нападів ногайців й кримських татар. Виступив проти плану Івана ІV, царя Московії, збудувати замок на Дніпрі між Черкасами та о. Хортицею, побоючись захоплення цих земель московськими військами.
1558 року брав участь у перемовинах з посланцями Московського царства щодо ливанського питанння. Наймовірніше помер у 1559 році, оскільки староства канівське і черкаське отримав [[Михайло Олександрович Вишневецький|Михайло Вишневецький]]. Втім деякі дослідники висувають гипотезу, що Халецький був живий до 1562 року.
== Родина ==
1. Дружина — Доброхна, донька Матвія Микитича, князя Головчинського
Діти:
* [[Андрій Халецький|Андрій]] (р. н. невід. — до 1595), дипломат
* Регіна
2. Дружина — Ганна, донька Дмитра Корсака
Діти:
* Костянтин (д/н—після 1567)
3. Дружина — Федора, донька Миколая Сидора Копця, королівського маршалка
Діти:
* [[Дмитро Халецький|Дмитро]] (д/н—1598), писар великий литовський
* Іван (д/н—1610/1618), мечник великий литовський
* Василь (д/н—до 1578)
* Софія-Елеонора, дружина Мартина Тишкевича, сина [[Юрій Тишкевич-Логойський|Юрія Тишкевича]], воєводи берестейського
* Марина
== Джерела ==
* Oskar Halecki, Chalecki Józef [w:] Polski Słownik Biograficzny, Kraków 1937, t. 3, s. 249—250.
Мицик Ю. Халецькі — провідний шляхетський рід Речицького краю у XVII—XVIII ст. / Юрій Мицик. // Україна крізь віки: Збірник наукових праць на пошану академіка НАН України професора Валерія Смолія. — К.: Інститут історії України НАН України, 2010. — С. 1055
[[Категорія:Овруцькі старости]]
[[Категорія:Канівські старости]]
[[Категорія:Черкаські старости]]
[[Категорія:Королівські дворянини]]
[[Категорія:Халецькі]]
| |||