Відмінності між версіями «Адміністративний устрій Одеської області»

 
== Історія ==
Спочатку Одеська область була утворена в складі 50 адміністративних одиниць: міст, безпосередньо підпорядкованих області<ref>Назви міст і районів подані відповідно до постанови IV Позачергової сесії ВУЦВК XII скликання від 9 лютого 1932 року «[[s:ЗЗРРСУУ/1932/5/Про утворення областей на території УСРР|Про утворення обласних виконавчих комітетів на території УСРР]]» (Зб. Уз. УСРР, 1932, № 5, ст. 28)</ref>: [[Одеса]], [[Кропивницький|Зінов'ївське]], [[Миколаїв]], [[Херсон]] та 46 районів: Анатолівський ([[Тилігуло-Березанський район|Тилігуло-Березанський]]), [[Андрієво-Іванівський район|Андріїво-Іванівський]], [[ЛиманськийАнтоно-Кодинцівський район (Одеська область)|Антоно-Кодинцівський]], [[Арбузинський район|Арбузинський]], [[Баштанський район|Баштанський]], [[Березівський район|Березівський]], [[Бериславський район|Бериславський]], [[Біляївський район|Біляївський]], Благоївський, [[Бобринецький район|Бобринецький]], Велико-Висківський, [[Великоолександрівський район|Великоолександрівський]], [[Вільшанський район|Вільшанський]], [[Вознесенський район|Вознесенський]], [[Голованівський район|Голованівський]], [[Голопристанський район|Голопристанський]], [[Гросулівський район|Гросулівський]], [[Грушківський район|Грушківський]], [[Добровеличківський район|Добровеличківський]], [[Доманівський район|Доманівський]], [[Жовтневий район (Одеська область)|Жовтневий]], [[Зельцький район|Зельцський]], [[Знам'янський район|Знам'янський]], [[Калініндорфський єврейський район|Калініндорфський]], [[Карл-Лібкнехтівський німецький район|Карл-Лібкнехтівський]], [[Каховський район|Каховський]], [[Кривоозерський район|Кривоозерський]], [[Любашівський район|Любашівський]], [[Новоархангельський район|Новоархангельський]], [[Новобузький район|Новобузький]], [[Новомиргородський район|Новомиргородський]], [[Новоодеський район|Новоодеський]], [[Новоукраїнський район|Новоукраїнський]], [[Очаківський район|Очаківський]], [[Первомайський район (Миколаївська область)|Первомайський]], [[Роздільнянський район|Роздільнянський]], [[Скадовський район|Скадовський]], [[Снігурівський район|Снігурівський]], {{не перекладено|Спартаківський район|Спартаківський|ru|Спартаковский район}}, [[Троїцький район (Одеська область)|Троїцький]], [[Устинівський район|Устинівський]], [[Захарівський район|Захарівський]], Хмельовський, Хорлівський, [[Цебриківський район|Цебриківський]], [[Цюрупинський район|Цюрупинський]].
 
* 27 лютого 1932 р. Біляївський район був ліквідований, а його територію повністю приєднано до території Одеської міськради. З частини Бобринецького району було утворено [[Братський район|Братський]], а з частини Любашівського — [[Велико-Врадіївський район]].<ref>Постанова ВУЦВК № 36-40 (236) від 27 лютого 1932 року «[[s:ЗЗРРСУУ/1932/36-40/Про розформування Біляївського району Одеської области й утворення в складі … Братського та Велико-Врадіївського районів|Про розформування Біляївського району Одеської области й утворення Братського та Велико-Врадіївського районів]]»</ref>
* 11 лютого 1933 р. було відновлено [[Савранський район]].<ref>{{Стаття|автор= |назва= Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. 1933 рік.|посилання= http://resource.history.org.ua/item/0008355|видання= |номер= 7|сторінки= 3}}</ref> 4 липня того року було утворено [[Компаніївський район|Компаніївський]] (з частини Зінов'євської міськради) та Рівнянський (з частини Новоукраїнського) райони.<ref>{{Стаття|автор= |назва= Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. 1933 рік.|посилання= http://resource.history.org.ua/item/0008355|видання= |номер= 36|сторінки= 2–3}}</ref>
на кін. 1933 р. — територія 68,917 тис. км², населення 3411,4 тис. чол.{{sfn|Адм.-тер. поділ УСРР (на 01.12.1933)|1933|с=6–7}}
* Постановами ВУЦВК від 22 січня та 17 лютого 1935 р. було створено ще 20 районів: Афіамський, Біляївський, [[Благодатнівський район|Благодатнівський]], [[Березнегуватський район|Березнегуватський]], Володимирівський, [[Варварівський район|Варваровський]], Витязівський, [[Горностаївський район|Горностаївський]], [[Гайворонський район|Гайворонський]], [[Єланецький район|Єланецький]], [[Єлисаветградський район|Єлизаветградський]], Мостовський, [[Маловисківський район|Маловисківський]], [[Нововоронцовський район|Нововоронцовський]], [[Привільнянський район|Привольнянський]], Піщано-Бродський, Тишківський, [[Чаплинський район|Чаплинський]], [[Ширяївський район|Ширяївський]], [[Іванівський район (Одеська область)|Янівський]].<ref>Постанова ВУЦВК № 3 від 22 січня 1935 р. «[[s:ЗЗРРСУУ/1935/3/Про розукрупнення районів УСРР|Про розукрупнення районів УСРР]]»</ref><ref>Постанова ВУЦВК № 5 від 17 лютого 1935 р. «[[s:ЗЗРРСУУ/1935/5/Про склад нових адміністративних районів Одеської області|Про склад нових адміністративних районів Одеської області]]»</ref> Після цього кількість районів Одеської області зросла до 70-ти.<ref>{{книга|автор = |заголовок = Административно-территориальное деление союзных республик 1937 г. |посилання = http://resource.history.org.ua/item/0010023 |відповідальний= Отв. ред. П. В. Туманов |місце = М. |видавництво = Изд-во «Власть Советов» при Президиуме ВЦИК |рік = 1937 |сторінки= I–XV, 118–142, 193–256 |сторінок = 1200}} {{ref-ru}}</ref><br/> У 1935 р. було перейменовано [[Антоно-Кодинцівський район|Антоно-Кодинцівський]] на ''Комінте́рнівський[[Комінтернівський район]]''.<ref>Постанова ВУЦВК № 24 від 31 серпня 1935 р. «[[s:ЗЗРРСУУ/1935/24/Про найменування деяких районів і районних центрів УСРР|Про найменування деяких районів і районних центрів УСРР]]»</ref>
на кін. 1935 р. — територія 69,182 тис. км², населення 3324,9 тис. чол.{{sfn|Адм.-тер. поділ УСРР (на 15.12.1935)|1936|с=6–7}}
* У 1937 р. на території приміської зони Одеської міськради було створено [[Одеський район]].<ref>Постанова ВУЦВК № 50 (177) від 29 серпня 1937 року «[[s:ЗЗРРСУУ/1937/50/Про утворення адміністративного району на території приміської смуги Одеської міської ради|Про утворення адміністративного району на території приміської смуги Одеської міської ради]]»</ref>