Фріда Кало: відмінності між версіями

[[Файл:Studio di Frida Kahlo.jpg|thumb|upright|Крісло Фріди Кало і прикріплюваний мольберт у «Ля Каса Асуль» з одним із її натюрмортів, який вона намалюваланамальованих в останні роки.]]

Більшу частину 1950 року Фріда провела в шпиталі ЕйА-БіБе-СіСе в Мехіко, де їй зробили ще однураз операціювживили накістковий хребтітрансплантат зу вживлення кісткового трансплантата.хребет{{sfnm|1a1=Zamora|1y=1990|1p=122|2a1=Herrera|2y=2002|2pp=383–389|3a1=Burrus|3y=2005|3p=205}}. Це спричинило серйозну інфекцію і необхідністьпотребу кількохзробити кілька наступних операцій.{{sfnm|1a1=Kettenmann|1y=2003|1p=79|2a1=Herrera|2y=2002|2p=389–400}}. Після випискиВиписавшись, вона здебільшого булаперебувала прив'язана дов «Ля Каса Асуль,» і дляпересувалася пересуванняна використовуваламилицях інваліднийта візокв таінвалідному милиці.візку{{sfnm|1a1=Kettenmann|1y=2003|1p=79|2a1=Herrera|2y=2002|2p=389–400}}.

У серпні 1953 року Фріді ампутували праву ногу нижче коліна через гангрену.{{sfn|Herrera|2002|pp=412–430}}. У неї почаласьПочалася глибока депресія і сильна тривога, а їїпосилилася залежність від знеболювальних засобів посилилась ще більше.{{sfn|Herrera|2002|pp=412–430}}. Коли у Дієго розпочався новий роман, вона спробувала покінчити життяз самогубствомсобою через передозування.{{sfn|Herrera|2002|pp=412–430}}. У своєму щоденнику відУ лютоголютому 1954 року вонаКало написала, щоу своєму щоденнику: «вони…вони принеслизавдали мені століття страждань, і я майже збожеволіла. Я йІ далі хочу вбити себе. А Дієго — це теось що зупиняєстримує мене від цього вчинку, хоча намарне думати, що він сумуватиме за мною. …Але ніколи в житті я не страждала дужче. Я ще трохи зачекаю…»{{sfn|Zamora|1990|p=130}}. У квітні- й травні їїФріда знову госпіталізували.лежала в лікарні{{sfn|Zamora|1990|p=138}}. Тієї весни, після річної перерви, вона знову почала малювати.{{sfn|Herrera|2002|pp=412–430}}. Серед її останніх картин політичні полотна «''Марксизм вилікує хворих''» (бл. 1954) і «''Фріда і Сталін''» (бл. 1954), а також натюрморт «''Хай живе життя!''» (1954).{{sfnm|1a1=Zamora|1y=1990|1p=130|2a1=Kettenmann|2y=2003|2pp=80–82}}.

[[Файл:2013-12-22 Frida Kahlo Totenmaske anagoria.JPG|thumb|upright|left|[[Посмертна маска]] Кало на її постелі в «Ля Каса Асуль».]]

В останні дні життя Фріда була здебільшого прикута до ліжка через [[пневмонія|пневмонію]]. Хоча, 2 липня 1954 року, вона з'явилася на публіцілюдях, коли разомвзявши з Дієго взяла участь у демонстрації проти вторгнення ЦРУ у Гватемалу.{{sfnm|1a1=Herrera|1y=2002|1pp=425–433|2a1=Zamora|2y=1990|2p=138}}. Здавалося, що вонахудожниця передчуває своюблизьку смерть, оскількибо вона розповідалаговорила про неї своїмзі своїми відвідувачамвідвідувачами і малювала скелетів та ангелів у своєму щоденнику.{{sfn|Herrera|2002|pp=425–433}}. Останнім був малюнок чорного ангела, якого життєписець Гейден Еррера вважала фрідинимФрідиним «Ангеломангелом Смертісмерті».{{sfn|Herrera|2002|pp=425–433}}. Це зображення супроводжували слова, які незадовго до смерті вона залишила у своєму щоденнику: ''«Сподіваюся,Радісно щоочікую відхідвідходу будей вдалимсподіваюся, іщо я більшевже не повернуся»''." («Espero alegre la salida — y espero no volver jamás»).{{sfn|Herrera|2002|pp=425–433}}.

ЦяЧерез демонстраціявихід погіршилана їїдемонстрацію хворобу,хвороба ізагострилася. станомУночі на нічпроти 12 липня 1954 року Фріду сильно лихоманило і, їй було надзвичайнодуже боляче.{{sfn|Herrera|2002|pp=425–433}}. ПриблизноБлизько о 6шостої ранку, 13 липня 1954 року, медсестра знайшлазастала Фріду мертвою у власному ліжку.{{sfnm|1a1=Herrera|1a=2002|1pp=425–433|2a1=Zamora|2y=1990|2p=12}}. Їй було 47 років. Офіційною причиною смерті сталаподали [[тромбоемболія легеневої артерії| тромбоемболію легеневої артерії]], хоча розтину не робили.{{sfn|Herrera|2002|pp=425–433}}. Еррера стверджуваластвердила, що насправді Фріда скоїла самогубство.{{sfn|Herrera|2002|pp=425–433}}<ref name=HerreraOxfordArt>{{cite web|last1=Herrera|first=Hayden|title=Frida Kahlo|url=http://www.oxfordartonline.com/subscriber/article/grove/art/T045455?q=frida+kahlo&search=quick&pos=1&_start=1#firsthit|website=[[Oxford Art Online]]|publisher=[[Oxford University Press]]|accessdate=2014-09-28}}</ref>. Медсестра, яка слідкувалапильно законтролювала прийманнямзаживання знеболювальних ліків, ізгодом рахувала кількість Фрідиного знеболювального, стверджувалазапевнила, що Фріда ув ніч смерті прийнялаФріда забагато ліківпередозувала. Згідно з рецептом, максимальна доза буластановила 7сім пігулок, а вонахвора випила 11.одинадцять{{sfn|Zamora|1990|p=12}}. Також того вечора вона віддаладала Дієго подарунок наіз річницюнагоди роковин весілля, більшна якмісяць зараніше місяцьвід доцієї неї.дати{{sfn|Zamora|1990|p=12}}.

Увечері 13 липня тіло Фріди перемістилиперевезли до [[Палац образотворчих мистецтв (Мехіко)|Палацу образотворчихобразотворчого мистецтвмистецтва]], де воно лежало під комуністичним прапором.{{sfn|Herrera|2002|pp=433–440}}. Наступного дня тіло перевезлипомістили дов ПантеонуПантеоні скорботи (Panteón Civil de Dolores), де друзіна тапрощання родиназ зібралися напокійницею похоронзібрались у вузькому колі друзі та родичі. Тисячі шанувальників стояли ззовні.надворі{{sfn|Herrera|2002|pp=433–440}}. Згідно з побажанням Фріди, її кремували.{{sfn|Herrera|2002|pp=433–440}}. Дієго, який стверджувавствердив, що смерть Фріди буластала «найтрагічнішим днем мого життя»,. Сам він помер за три роки потому, 1957у року.1957-му{{sfn|Herrera|2002|pp=433–440}}. ПрахДоколумбову художниціурну виставленийз впрахом доколумбовійхудожниці урніпоставили в резиденції «Ля Каса Асуль», яку. 1958 року відкрилив якцьому музейбудинку їївідкрито музей пам'яті. Фріди Кало{{sfn|Herrera|2002|pp=433–440}}.