Фріда Кало: відмінності між версіями

[[Файл:Frida_Kahlo,_by_Guillermo_Kahlo_2.jpg|ліворуч|міні|Фріда Кало., Фотояку роботисфотографував Гільєрмоїї Кало.батько 1926 рік.року]]

17 вересня 1925 року, Фрідаколи КалоФріді було 18 років, вони разом зі своїм хлопцем і членомколегою по «Качучас», Алехандро Гомесом Аріасом, поверталасяповертались додому зі школи., коли Деревдерев'яний автобус, в якому вони їхали, зіткнувся з трамваєм. Кілька осіблюдей загинуло. А Фріда дісталаперенесла майже смертельні травми — металевий поручень проткнув їй таз, зламавши його в трьох місцях. Були зламані обидва стегна, ребра, ключиця, на правій нозі було одинадцять переломів. Крім того, металевий поручень проколов її живіт і матку, що негативномали відбилосясерйозні нанаслідки репродуктивнійдля її репродуктивної функції.{{sfnm|1a1=Herrera|1y=2002|1pp=47–50|2a1=Zamora|2y=1990|2pp=23–26|3a1=Burrus|3y=2005|3pp=200–201|4a1=Ankori|4y=2002|4p=19}}{{efn|Кало стверджувала, що поручень увійшов через лівий бік її черева і пройшов через вагіну, але, зіза слівсловами Гомеса Аріаса, "рана прийшласябула розташована набагато вище, ураженоі тазовувдарила кістку;по вихідтазовій стрижнякістці; назовніслова –про цеточку вигадкавиходу задлябули того,з щобметою приховати інші речі."{{sfn|Zamora|1990|p=26}}.}} ФрідаВона провела місяць у шпиталі й два місяці реабілітації вдома,{{sfn|Kettenmann|2003|pp=17–18}}, першперед ніжтим, як змогла повернутися до роботи.{{sfnm|1a1=Herrera|1y=2002|1pp=57–60|2a1=Burrus|2y=2005|2p=201|3a1=Ankori|3y=2002|3pp=20–21}}. ВонаОскільки йвона даліпродовжувала відчувалавідчувати втому й біль у спині та втому, тожто лікарі призначили рентгеннерентген, обстеження.який Виявилосяпоказав, що внаслідок аварії також змістилися три [[хребці]].{{sfnm|1a1=Kettenmann|1y=2003|1pp=17–18|2a1=Herrera|2y=2002|2pp=62–63}}. ПотерпілійЇй довелося надітивдягнути гіпсовий корсет, іякий на кілька місяців лягтиприкував вїї ліжкодо ліжка.{{sfnm|1a1=Kettenmann|1y=2003|1pp=17–18|2a1=Herrera|2y=2002|2pp=62–63}}. ЗаУ цей час вона перебулаперенесла понад 30 операцій, але проблеми зі здоров'ям залишилисязалишились на все життя.

Аварія поклала край мріям Фріди стати лікаркоюлікарем і спричинила пожиттєві болі та хвороби на все життя. Її друг [[Андрес Енестроса]] ствердивстверджував, що Фріда «живе вмираючи».{{sfnm|1a1=Ankori|1y=2002|1p=101|2a1=Ankori|2y=2013|2p=51}}.

Постільний режим Фріди закінчився наприкінці 1927 року, і Фрідавона почала спілкуватися зі своїми давнімистарими шкільними друзями, які тепер навчалисянавчались в університеті й брали участь у студентському політичному житті. Вона вступилаВступила в [[Комуністична партія Мексики|Комуністичну партію Мексики]] (КПМ) й познайомилася з політичнимиколом активістамиполітичних активістів і художникамихудожників, зокрема з, кубинським комуністом у вигнанні [[Хуліо Антоніо Мельєю]] та італійсько-американською фотографкою [[Тіна Модотті|Тіною Модотті]].{{sfnm|1a1=Kettenmann|1y=2003|1pp=20–22|2a1=Herrera|2y=2002|2pp=78–81|3a1=Burrus|3y=2005|3p=201|4a1=Zamora|4y=1990|4p=31}}. У червні 1928 року на одній з вечірок у Модотті Фріду познайомили з [[Дієго Рівера|Дієго Ріверою]]. З цим художником, одним ізз найуспішніших ухудожників МексиціМексики та помітною фігурою в КПМ.{{sfnm|1a1=Marnham|1y=1998|1p=220|2a1=Zamora|2y=1990|2pp=33–34|3a1=Ankori|3y=2002|3p=20, 139}}, КалоВони вже зустрічалися побіжно зустрілася 1922 року, коли він малював фреску в її школі.{{sfnm|1a1=Marnham|1y=1998|1p=220|2a1=Zamora|2y=1990|2pp=33–34|3a1=Ankori|3y=2002|3p=20}}. Невдовзі після ближчогоїхнього знайомства 1928 року, Фріда попросила митцяйого сказативисловити думку, чи досить талановитіє її картини досить талановитими, щоб продовжити кар'єру художниці.{{sfnm|1a1=Zamora|1y=1990|1pp=33–35|2a1=Burrus|2y=2005|2p=201|3a1=Ankori|3y=2002|3p=20}}. Рівера згадував, як сильно вразили його ціїї роботи,. йВін стверджував, що побачив у них «незвичайну енергію вираження, точні контури фігур і справжнюсправжнє простоту…напруження… Вони були художньопластично правдивічесними своєюу своїй суттюсуті й наділенімали творчоювласну індивідуальністю…творчу індивідуальність… Мені стало очевидно, що ця дівчина — природжена художниця».{{sfn|Herrera|2002|pp=86–87}}.

[[Файл:Frida_Kahlo_Diego_Rivera_1932.jpg|міні|Фріда Кало зі своїм чоловіком [[Дієго Рівера|Дієго Ріверою]] в 1932 році.]]

У Фріди розпочалися близькі стосунки з Дієго, попри те, що йому було 42 роки., Ранішераніше він ужевже мав двох [[Фактичний шлюб|цивільних]] дружин і сам зізнавався, що є бабієм.{{sfnm|1a1=Herrera|1y=2002|1pp=79–80, 87–93|2a1=Ankori|2y=2002|2pp=20–21|3a1=Zamora|3y=1990|3p=37}}. ЖінкамЖінки подобавсяйого Ріверавважали привабливим, бооскільки принаймні зовні він утримувався від образу «''[[мачо]]» – головної риси мексиканського ґендерного шовінізму'', відповідно до якого жінки вважалисябули нижчими, відніж чоловіківчоловіки й були їхньоюїх «власністю», що був центральним елементом мексиканської мужності.{{sfnm|1a1=Herrera|1y=2002|1p=86|2a1=Beck|2y=2006|2p=56}}. Об'єднувало двох художників не тільки мистецтво, але й спільні політичні переконання. Вони обоє були комуністикомуністами. 21 серпня 1929 року в мерії КойоаканаКойоакани відбулася цивільна церемонія одруження Фріди та Дієго.{{sfn|Zamora|1990|p=35}}. ФрідиніЇї батькимати висловилися,була щопроти цешлюбу. Обоє батьків називали його «шлюбшлюбом слона з голубкою», маючи на увазі разючувідмінності відмінністьїв високогоїх огрядногокомплекції: Дієго йбув мініатюрноївисоким крихкоїта Фрідиповним, а Фріда — мініатюрною і крихкою.{{sfnm|1a1=Herrera|1y=2002|1pp=93–100|2a1=Ankori|2013|2pp=70–73}}. Мати була проти одруженняВтім, натомістьїї батько схвалив йогошлюб, бооскільки Рівера був багатий Рівераі міг матеріально підтримувати дружинуїї матеріально, щотоді як вона втратила працездатність і потребувала дорогого лікування.{{sfn|Herrera|2002|pp=93–100}}. ВітчизнянаМексиканська і міжнародна преса широко висвітлиливисвітлювали цей шлюбвесілля.{{sfnm|1a1=Zamora|1y=1990|1p=40|2a1=Herrera|2y=2002|2p=Preface xi}}, якийЇхній шлюб у найближчі роки став предметом постійної уваги мексиканських ЗМІ. У статтях цепро подружжя називалиписали просто «Дієго і Фріда».{{sfn|Herrera|2002|pp=Preface xi}}.

Наприкінці 1929 року, невдовзі після весілля, Фріда і Дієго переїхали до містечка [[Куернавака]] ув штатісільській місцевості штату [[Морелос]]., куди його відправив у відрядження Американськийамериканський посол [[Двайт Морроу]] відрядив туди художника, малювати фрески удля [[Палац Кортеса (Куернавака)|ПалаціПалацу Кортеса]].{{sfnm|1a1=Zamora|1y=1990|1p=42|2a1=Herrera|2y=2002|2pp=101–105|3a1=Burrus|3y=2005|3p=201}}. УПриблизно в той самий час Фріда відмовилася від членства в КПМ – на підтримку Дієго, якого незадовговигнали дочерез шлюбу виключили з партії зайого підтримку лівацького опозиційного руху ввсередині [[Комуністичний інтернаціонал|ТретьомуТретього інтернаціоналіінтернаціоналу]] незадовго до шлюбу.{{sfnm|1a1=Burrus|1y=2005|1p=201|2a1=Herrera|2y=2002|2pp=101–105|3a1=Tibol|3y=2005|3p=191 for time for Rivera's expulsion}}.

Під час Громадянської війни в Морелосі відбувалися одні з найзапекліших зіткнень, а життя в іспанському стилі містечка Куернавака загострило увідчуття Фріди Кало чуттямисткинею мексиканської ідентичності та розуміння історії.{{sfn|Udall|2003|p=11}}. ЩобПодібно підкреслитидо своє «[[метиси|метиське]]» коріння, Фріда, як і багато хто збагатьох тогочасних вітчизнянихмексиканських художниць та інтелектуалок,{{sfnm|1a1=Kettenmann|1y=2003|1pp=26–27|2a1=Albers|2y=1999|2p=223|3a1=Block and Jeep|3y=1998–1999|3pp=8–10|4a1=Ankori|4y=2002|4p=144}}, Фріда також почала вдягатисявдягати традиційнітрадиційне аборигенськіаборигенське селянськімексиканське селянськіселянське вбрання, щоб підкреслити своє ''[[метиси|метиське]]'' коріння: довгі та строкаті сукні «(під назвами ''{{нп|віпіл|||huipil}}»'' і «''{{нп|ребосо|||rebozo}})» – довгі та строкаті'', укладати собі вигадливіскладні зачіски й носити багатокупу прикрас.{{sfnm|1a1=Herrera|1y=2002|1pp=109–113|2a1=Zamora|2y=1990|2pp=78–80}}. ОсобливоВона їйособливо подобався вид «самобутньої туземної культурної спадщини» –любила сукні, які в постреволюційній Мексиці носили жителькипредставниці «самобутньої та аборигенської мексиканської культурної спадщини» зі спільноти на [[Теуантепек (перешийок)|перешийкаперешийку Теуантепек]], що належали довважалась [[Матріархат|матріархальноїматріархальною]] спільноти{{sfnm|1a1=Herrera|1y=2002|1pp=101–113|2a1=Marnham|2y=1998|2p=228|3a1=Block and Jeep|3y=1998–1999|3pp=8–10|4a1=Dexter|4y=2005|4pp=12–13|5a1=Baddeley|5y=1991|5pp=12–13}}. ТеуантепецькеТеуанське вбрання дало змогу Кало виразити свої феміністичні та антиколоніальні поглядипереконання,{{sfn|Baddeley|1991|p=13-14}}, приховати каліцтво та завоювати прихильність Дієго., Наякий його думкувважав, що «мексиканки, щоякі не бажають носити [мексиканське вбрання], є ментально йта емоційно залежнізалежними від класу колонізаторів, до якого хотіли б належати».{{sfnm|1a1=Kettenmann|1y=2003|1pp=26–27|2a1=Herrera|2y=2002|2pp=109–113|3a1=Ankori|3y=2002|3pp=144–145}}{{efn|Кало завжди використовувала свою зовнішність як політичну заяву, «стригласяперед коротко,цим "вдягаючись як хлопчик, носилаз коротким штаниволоссям, черевикиштанами, тачеревиками шкірянуі куртку»в шкіряній куртці" і навіть позувала для сімейної світлини в чоловічому костюмі для сімейної світлини,{{sfn|Kettenmann|2003|pp=11, 26}}, а під час свого членства в комуністичній партії вбираласялюбила ввдягати «одяг робітниціробочого йі спідницю ув формі літери А… іякі комуністивважалися вважалиправильними цедля слушнимкомуністів».{{sfn|Albers|1999|p=191}}}}.