Фріда Кало: відмінності між версіями

[[Файл:Frida_Kahlo,_by_Guillermo_Kahlo_2.jpg|ліворуч|міні|Фріда Кало,. якуФото сфотографувавроботи їїГільєрмо батькоКало. 1926 рокурік.]]

17 вересня 1925 року, колиФріда Фріді було 18 років, вониКало разом зі своїм хлопцем і колегою почленом «Качучас,» Алехандро Гомесом Аріасом, поверталисьповерталася додому зі школи, коли. деревДерев'яний автобус, в якому вони їхали, зіткнувся з трамваєм. Кілька людейосіб загинуло. А Фріда перенесладістала майже смертельні травми — металевий поручень проткнув їй таз, зламавши його в трьох місцях. Були зламані обидва стегна, ребра, ключиця, на правій нозі було одинадцять переломів. Крім того, металевий поручень проколов її живіт і матку, що малинегативно серйознівідбилося наслідкина для її репродуктивноїрепродуктивній функції.{{sfnm|1a1=Herrera|1y=2002|1pp=47–50|2a1=Zamora|2y=1990|2pp=23–26|3a1=Burrus|3y=2005|3pp=200–201|4a1=Ankori|4y=2002|4p=19}}{{efn|Кало стверджувала, що поручень увійшов через лівий бік її черева і пройшов через вагіну, але, зазі словамислів Гомеса Аріаса, "рана була розташованаприйшлася набагато вище, іуражено вдарилатазову покістку; тазовійвихід кістці;стрижня слованазовні про– точкуце виходувигадка булизадля зтого, метоющоб приховати інші речі."{{sfn|Zamora|1990|p=26}}}}. ВонаФріда провела місяць у шпиталі й два місяці реабілітації вдома,{{sfn|Kettenmann|2003|pp=17–18}}, передперш тим, якніж змогла повернутися до роботи.{{sfnm|1a1=Herrera|1y=2002|1pp=57–60|2a1=Burrus|2y=2005|2p=201|3a1=Ankori|3y=2002|3pp=20–21}}. ОскількиВона вонай продовжуваладалі відчувати втому йвідчувала біль у спині та втому, тотож лікарі призначили рентген,рентгенне якийобстеження. показавВиявилося, що внаслідок аварії також змістилися три [[хребці]].{{sfnm|1a1=Kettenmann|1y=2003|1pp=17–18|2a1=Herrera|2y=2002|2pp=62–63}}. ЇйПотерпілій довелося вдягнутинадіти гіпсовий корсет, якийі на кілька місяців прикувавлягти їїв до ліжка.ліжко{{sfnm|1a1=Kettenmann|1y=2003|1pp=17–18|2a1=Herrera|2y=2002|2pp=62–63}}. УЗа цей час вона перенеслаперебула понад 30 операцій, але проблеми зі здоров'ям залишилисьзалишилися на все життя.

Аварія поклала край мріям Фріди стати лікаремлікаркою і спричинила пожиттєві болі та хвороби на все життя. Її друг [[Андрес Енестроса]] стверджувавствердив, що Фріда «живе вмираючи».{{sfnm|1a1=Ankori|1y=2002|1p=101|2a1=Ankori|2y=2013|2p=51}}.

Постільний режим Фріди закінчився наприкінці 1927 року, і вонаФріда почала спілкуватися зі своїми старимидавніми шкільними друзями, які тепер навчалисьнавчалися в університеті й брали участь у студентському політичному житті. ВступилаВона вступила в [[Комуністична партія Мексики|Комуністичну партію Мексики]] (КПМ) й познайомилася з коломполітичними політичних активістівактивістами і художниківхудожниками, зокрема, з кубинським комуністом у вигнанні [[Хуліо Антоніо Мельєю]] та італійсько-американською фотографкою [[Тіна Модотті|Тіною Модотті]].{{sfnm|1a1=Kettenmann|1y=2003|1pp=20–22|2a1=Herrera|2y=2002|2pp=78–81|3a1=Burrus|3y=2005|3p=201|4a1=Zamora|4y=1990|4p=31}}. У червні 1928 року на одній з вечірок у Модотті Фріду познайомили з [[Дієго Рівера|Дієго Ріверою]]. З цим художником, одним зіз найуспішніших художниківу МексикиМексиці та помітною фігурою в КПМ.{{sfnm|1a1=Marnham|1y=1998|1p=220|2a1=Zamora|2y=1990|2pp=33–34|3a1=Ankori|3y=2002|3p=20, 139}}, ВониКало вже зустрічалися побіжно зустрілася 1922 року, коли він малював фреску в її школі.{{sfnm|1a1=Marnham|1y=1998|1p=220|2a1=Zamora|2y=1990|2pp=33–34|3a1=Ankori|3y=2002|3p=20}}. Невдовзі після їхньогоближчого знайомства 1928 року, Фріда попросила йогомитця висловити думкусказати, чи єдосить талановиті її картини досить талановитими, щоб продовжити кар'єру художниці.{{sfnm|1a1=Zamora|1y=1990|1pp=33–35|2a1=Burrus|2y=2005|2p=201|3a1=Ankori|3y=2002|3p=20}}. Рівера згадував, як сильно вразили його їїці роботи., Вінй стверджував, що побачив у них «незвичайну енергію вираження, точні контури фігур і справжнєсправжню напруження…простоту… Вони були пластичнохудожньо чеснимиправдиві у своїйсвоєю сутісуттю й малинаділені власнутворчою творчу індивідуальність…індивідуальністю… Мені стало очевидно, що ця дівчина — природжена художниця».{{sfn|Herrera|2002|pp=86–87}}.

[[Файл:Frida_Kahlo_Diego_Rivera_1932.jpg|міні|Фріда Кало зі своїм чоловіком [[Дієго Рівера|Дієго Ріверою]] в 1932 році.]]

У Фріди розпочалися близькі стосунки з Дієго, попри те, що йому було 42 роки,. ранішеРаніше він вжеуже мав двох [[Фактичний шлюб|цивільних]] дружин і сам зізнавався, що є бабієм.{{sfnm|1a1=Herrera|1y=2002|1pp=79–80, 87–93|2a1=Ankori|2y=2002|2pp=20–21|3a1=Zamora|3y=1990|3p=37}}. ЖінкиЖінкам йогоподобався вважали привабливимРівера, оскількибо принаймні зовні він утримувався від образу ''«[[мачо]]''» – головної риси мексиканського ґендерного шовінізму, відповідно до якого жінки буливважалися нижчими, ніжвід чоловікичоловіків й були їхїхньою «власністю», що був центральним елементом мексиканської мужності.{{sfnm|1a1=Herrera|1y=2002|1p=86|2a1=Beck|2y=2006|2p=56}}. Об'єднувало двох художників не тільки мистецтво, але й спільні політичні переконання. Вони обоє були комуністамикомуністи. 21 серпня 1929 року в мерії КойоаканиКойоакана відбулася цивільна церемонія одруження Фріди та Дієго.{{sfn|Zamora|1990|p=35}}. ЇїФрідині матибатьки булависловилися, протищо шлюбу. Обоє батьків називали йогоце «шлюбомшлюб слона з голубкою», маючи на увазі відмінностіразючу ввідмінністьї їхвисокого комплекції:огрядного Дієго бувй високиммініатюрної такрихкої повним, а Фріда — мініатюрною і крихкою.Фріди{{sfnm|1a1=Herrera|1y=2002|1pp=93–100|2a1=Ankori|2013|2pp=70–73}}. ВтімМати була проти одруження, їїнатомість батько схвалив шлюбйого, оскільки Рівера бувбо багатий іРівера міг матеріально підтримувати її матеріальнодружину, тоді як вонащо втратила працездатність і потребувала дорогого лікування.{{sfn|Herrera|2002|pp=93–100}}. МексиканськаВітчизняна і міжнародна преса широко висвітлюваливисвітлили весілля.цей шлюб{{sfnm|1a1=Zamora|1y=1990|1p=40|2a1=Herrera|2y=2002|2p=Preface xi}}, Їхній шлюбякий у найближчі роки став предметом постійної уваги мексиканських ЗМІ. У статтях проце подружжя писалиназивали просто «Дієго і Фріда».{{sfn|Herrera|2002|pp=Preface xi}}.

Наприкінці 1929 року, невдовзі після весілля, Фріда і Дієго переїхали до містечка [[Куернавака]] ву сільській місцевості штатуштаті [[Морелос]], куди його відправив у відрядження. американськийАмериканський посол [[Двайт Морроу]], відрядив туди художника малювати фрески дляу [[Палац Кортеса (Куернавака)|ПалацуПалаці Кортеса]].{{sfnm|1a1=Zamora|1y=1990|1p=42|2a1=Herrera|2y=2002|2pp=101–105|3a1=Burrus|3y=2005|3p=201}}. Приблизно вУ той самий час Фріда відмовилася від членства в КПМ – на підтримку Дієго, якого вигналинезадовго черездо йогошлюбу виключили з партії за підтримку лівацького опозиційного руху всерединів [[Комуністичний інтернаціонал|ТретьогоТретьому інтернаціоналуінтернаціоналі]] незадовго до шлюбу.{{sfnm|1a1=Burrus|1y=2005|1p=201|2a1=Herrera|2y=2002|2pp=101–105|3a1=Tibol|3y=2005|3p=191 for time for Rivera's expulsion}}.

Під час Громадянської війни в Морелосі відбувалися одні з найзапекліших зіткнень, а життя в іспанському стилі містечка Куернавака загострило відчуттяу мисткинеюФріди Кало чуття мексиканської ідентичності та розуміння історії.{{sfn|Udall|2003|p=11}}. ПодібноЩоб допідкреслити багатьохсвоє «[[метиси|метиське]]» коріння, Фріда, як і багато хто з тогочасних мексиканськихвітчизняних художниць та інтелектуалок,{{sfnm|1a1=Kettenmann|1y=2003|1pp=26–27|2a1=Albers|2y=1999|2p=223|3a1=Block and Jeep|3y=1998–1999|3pp=8–10|4a1=Ankori|4y=2002|4p=144}} Фріда також, почала вдягативдягатися традиційнетрадиційні аборигенськеаборигенські мексиканськеселянські селянське вбрання, щоб підкреслити своє ''[[метиси|метиське]]'' коріння: довгі та строкатіселянські сукні (під назвами ''«{{нп|віпіл|||huipil}}''» і ''«{{нп|ребосо|||rebozo}})''» – довгі та строкаті, складніукладати собі вигадливі зачіски й купуносити багато прикрас.{{sfnm|1a1=Herrera|1y=2002|1pp=109–113|2a1=Zamora|2y=1990|2pp=78–80}}. ВонаОсобливо особливоїй любилаподобався вид «самобутньої туземної культурної спадщини» – сукні, які в постреволюційній Мексиці носили представниці «самобутньої та аборигенської мексиканської культурної спадщини» зі спільноти нажительки [[Теуантепек (перешийок)|перешийкуперешийка Теуантепек]], що вважаласьналежали до [[Матріархат|матріархальноюматріархальної]] спільноти{{sfnm|1a1=Herrera|1y=2002|1pp=101–113|2a1=Marnham|2y=1998|2p=228|3a1=Block and Jeep|3y=1998–1999|3pp=8–10|4a1=Dexter|4y=2005|4pp=12–13|5a1=Baddeley|5y=1991|5pp=12–13}}. ТеуанськеТеуантепецьке вбрання дало змогу Кало виразити свої феміністичні та антиколоніальні переконання,погляди{{sfn|Baddeley|1991|p=13-14}}, приховати каліцтво та завоювати прихильність Дієго,. якийНа вважавйого думку, що «мексиканки, якіщо не бажають носити [мексиканське вбрання], є ментально тай емоційно залежнимизалежні від класу колонізаторів, до якого хотіли б належати».{{sfnm|1a1=Kettenmann|1y=2003|1pp=26–27|2a1=Herrera|2y=2002|2pp=109–113|3a1=Ankori|3y=2002|3pp=144–145}}{{efn|Кало завжди використовувала свою зовнішність як політичну заяву, перед«стриглася цим "вдягаючиськоротко, як хлопчик, з короткимносила волоссямштани, штанами,черевики черевикамита ішкіряну в шкіряній куртці"куртку» і навіть позувала для сімейної світлини в чоловічому костюмі, для сімейної світлини{{sfn|Kettenmann|2003|pp=11, 26}}, а під час свого членства в комуністичній партії любилавбиралася вдягатив «одяг робочогоробітниці ій спідницю ву формі літери А… якіі вважалисякомуністи правильнимивважали дляце комуністівслушним».{{sfn|Albers|1999|p=191}}}}.