Відкрити головне меню

Зміни

м
Кіровоградська область (у всіх відмінках та формах) замінена на Кропивницька область.
}}
 
'''Кіровогра́дськаКропивницька о́бласть''' — область у центральній частині [[Україна|України]]. Утворена [[10 січня]] [[1939]] року, обласний центр — [[Кропивницький]].
 
Розташована у межиріччі [[Дніпро|Дніпра]] і [[Південний Буг|Південного Бугу]] на півдні [[Придніпровська височина|Придніпровської височини]]. Практично вся територія області розташована на правому березі Дніпра. На півночі межує з [[Черкаська область|Черкаською]], на північному сході з [[Полтавська область|Полтавською]], на сході та південному сході з [[Дніпропетровська область|Дніпропетровською]], на півдні з [[Миколаївська область|Миколаївською]] та [[Одеська область|Одеською]], на заході з [[Вінницька область|Вінницькою]] областями. За однією із версій [[географічний центр України]] розташований поблизу [[Добровеличківка|Добровеличківки]].
Річки області належать до систем [[Дніпро|Дніпра]] і [[Південний Буг|Південного Бугу]]. Значущі притоки Дніпра — [[Тясмин]], [[Інгулець (річка)|Інгулець]] і [[Цибульник]], Південного Бугу — [[Інгул]], [[Синюха (притока Південного Бугу)|Синюха]] і [[Синиця (річка)|Синиця]].
 
Водні ресурси КіровоградщиниКропивничини представлені річками, водосховищами, ставками та підземними водами. В області нараховується 438 великих і малих річок протяжністю 5,6 тис.км, серед яких найбільші&nbsp;— [[Інгулець (річка)|Інгулець]], [[Синюха (притока Південного Бугу)|Синюха]], [[Велика Вись]], [[Інгул]], [[Ятрань]]. За кількістю водосховищ та ставків (85 та 2185 відповідно<ref>За даними [http://www.vodnik.kr.ua/ Кіровоградського обласного управління меліорації і водного господарства]</ref>) область займає третє місце серед областей України. Зате вона має найменші запаси природних підземних вод.
 
=== Клімат ===
* [[Веселі Боковеньки (дендропарк)|Дендропарк «Веселі Боковеньки»]].
 
Окрасою краю та місцем відпочинку є лісові насадження, 400-літні дуби, цілющі джерела. Загальна площа лісового фонду становить 179,1 тис. га. Основні рекреаційні ресурси на КіровоградщиніКропивничини&nbsp;— оздоровчі (м'який клімат, мальовничі береги річок і водосховищ). Діють 3 санаторії та пансіонати з лікуванням, 4 будинки і пансіонати відпочинку, численні бази відпочинку, профілакторії та дитячі табори відпочинку.
 
==== Корисні копалини ====
Дивись статтю [[Корисні копалини Кіровоградської області|Корисні копалини Кропивницької області]]
 
Мінерально-сировинний потенціал області має понад 340 родовищ корисних копалин, із яких 107&nbsp;— розробляються. Це [[буре вугілля]], рудна сировина ([[залізо]], [[Нікель (мінерал)|нікель]]), сировина для атомної енергетики ([[Уран (хімічний елемент)|уран]]), нерудні корисні копалини.
[[Файл:КіровоградськаОбластьЗнак.jpg|міні||250пкс|Знак при в'їзді до Кіровоградської області на трасі [[Кременчук]]&nbsp;— [[Кропивницький]]. [[Онуфріївський район]]]]
[[Файл:1775 Zaporizhya.png|міні|Кіровоградщина як західна частина Запорожжя 18 ст.]]
КіровоградськаКропивницька область є цікавою і багатою в [[Археологія|археологічному]] плані&nbsp;— тут знайдено викопні пам'ятки, що засвідчують перебування людини на землях сучасної КіровоградщиниКропивничини з часів ''[[Пізній палеоліт|пізнього палеоліту]]''<ref name=ЕІУ>''Верменич Я. В.'' [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kirovogradska_obl Кіровоградська область] / {{ЕІУ|4|331}}</ref>. Особливо ж цікавими є знахідки поховань пізнішого часу, наприклад, предмети з розкопок [[Могила (насип)|кургану]] неподалік села [[Веселівка (Новомиргородський район)|Веселівки]] [[Новомиргородський район|Новомиргородського району]] [[Бронзова доба|доби бронзи]] ([[2 тисячоліття до н. е.]]). Розкопки поховань, кількість яких обраховується десятками, провадяться не лише на периферії, а й у межах обласного центру&nbsp;— так, у [[2000-ні|2000-х]] сенсаційні знахідки були виявлені в ході розкопок нав кропивницькій[[Кропивницький|місті Кропивницький]] на [[Вулиця Космонавта Попова (Кропивницький)|вулиці космонавта Попова]]<ref>''Тетяна ЮЛЬСЬКА'' [http://www.vechirka.uafor.net/history/bxxcen/1608155104.php А тепер&nbsp;— човен] // ''«Вечірня газета»'', 2004</ref>.
 
=== Хронологія історичних подій ===
{{double image|right|Кіровоградська аверс.jpeg|120|Кіровоградська реверс.jpeg|120|[[75 років Кіровоградській області (монета)|Ювілейна монета НБУ присвячена Кіровоградській області]]}}
 
* 585&nbsp;— ~ 480&nbsp;рр. до н.&nbsp;е. [[Скіфські царі|скіфський династ]], про якого [[Геродот]] повідомляє у своєму відомому уривку (Історія. IV.81), ''Аріант'', бажаючи дізнатися кількість своїх воїнів, провів своєрідний [[перепис населення]], звелівши кожному скіфу принести [[вістря стріли]]. З них він повелів вилити казан, що був встановлений у місцевості [[Екзампей]] між [[Борисфен]]ом і [[Гіпаніс]]ом (тепер&nbsp;— неподалік села [[Вільні Луки]], що належить до [[Кропивницьке (Новоукраїнський район)|Кропивницької]] сільської ради [[Новоукраїнський район|Новоукраїнського району]] КіровоградськоїКропивницької області).
* 6-9 ст.&nbsp;— [[Східні слов'яни|східнослов'янське]] [[плем'я]] [[Уличі]] заселювало пониззя [[Дніпро (річка)|Дніпра]] від р. [[Рось|Росі]] до [[Чорне море|Чорного моря]] у межах розселення [[Анти|антів]], нащадками яких вони (як і [[тиверці]]) були.
* [[940]]&nbsp;р.&nbsp;— уличі згодилися на данину Ігореві, яку він відступив своєму воєводі Свенельду. Після завоювання [[Воєвода|воєводою]] [[Свенельд]]ом у ([[942]]&nbsp;р.), ''уличі'' увійшли до складу [[Київська Русь|Київської Руси]], узяли участь у формуванні [[Український народ|українського народу]].
* [[1362]]&nbsp;[[битва на Синіх Водах]] (Синьоводська битва; вірогідно між 24 вересня&nbsp;— 25 грудня 1362), відбулася на річці Сині Води між литовсько-руським військом [[Великий князь Литовський|Великого князя Литовського і Руського]] [[Ольгерд|Ольгерда Гедиміновича]] та ордами монголо-татарських правителів на Поділлі, поблизу фортеці [[Торговиці]]
* [[1471]]&nbsp;— створено [[Київське воєводство|Ки́ївське воєво́дство]]&nbsp;— [[Адміністративно-територіальний поділ Речі Посполитої|адміністративно-територіальна одиниця]] [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] (до [[1569]]) та [[Корона Королівства Польського|Корони Польської]] в [[Річ Посполита|Речі Посполитій]]. Існувало в [[1471]]—[[1795]] роках.
* [[1556]]&nbsp;— засновано [[Вольності Війська Запорозького|Запорізьку Січ]], до складу якої увійшла майже вся територія сучасної КіровоградськоїКропивницької області.
* [[1615]]&nbsp;— засноване місто [[Крилів (місто)|Крилів]]
* [[1634]]&nbsp;— створено [[Бугогардівська паланка|Гардівську паланку]]&nbsp;— [[Паланка|адміністративно-територіальну одиницю]] [[Військо Запорозьке Низове|Війська Запорозького низового]].
== Обласна влада ==
 
=== Керівники КіровоградщиниКропивничини ===
'''Голови облвиконкому:'''
* [[1939]]—[[1941]] [[Іщенко Віталій Павлович]]
 
== Економіка ==
КіровоградськаКропивницька область по структурі економіки є аграрно-індустріальною.
 
У структурі валового випуску продукції займають:
 
=== Промисловість ===
Дивись статтю [[Промисловість Кіровоградської області|Промисловість Кропивницької області]]
 
У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають харчова промисловість, машинобудування та металообробка, електроенергетика, промисловість будівельних матеріалів. Серед галузей харчової промисловості провідна роль належить цукровому виробництву, в області працює 11 цукрових заводів. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 83&nbsp;%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 254 промислові підприємства, функціонує 455 малих промислових підприємств.
 
=== Сільське господарство ===
КіровоградськаКропивницька область здавна відома як регіон із добре розвинутим сільськогосподарським виробництвом. У галузевій структурі валової продукції сільського господарства провідне місце належить рослинництву, питома вага якого становить 73&nbsp;%, тваринництва&nbsp;— 27&nbsp;%.
 
Основні зернові культури, що вирощуються в області,&nbsp;— озима [[пшениця]], [[ячмінь]], [[соя]], [[кукурудза]] на [[зерно]], зернобобові, [[гречка]] та [[просо]]. Значне місце серед технічних культур займає [[соняшник]] і [[цукровий буряк]].
 
=== Освіта і наука ===
У КіровоградськійКропивницькій області наукові дослідження проводяться переважно академічними і галузевими науковими організаціями та науковими підрозділами вищих навчальних закладів І—IV рівнів акредитації.
 
У [[2000]]&nbsp;р. в області зосереджувалося 13 організацій, які виконують наукові та науково-технічні роботи, де в основній діяльності зайнято 0,7 тис. осіб, в тому числі 0,4&nbsp;— дослідники. Всього чисельність фахівців становить 0,5&nbsp;тис. осіб, із них із науковим ступенем докторів наук&nbsp;— 17 осіб і кандидатів наук&nbsp;— 38. Чисельність працівників-сумісників, які виконують наукові та науково-технічні роботи, становить 0,2 тис. осіб, із них 22 доктори і 58 кандидатів наук.
Фінансування наукових та науково-технічних робіт становить 3,4&nbsp;млн грн, у тому числі за рахунок держбюджету&nbsp;— 1,2, власних коштів&nbsp;— 0,9, коштів замовника&nbsp;— 1,3, тобто в структурі фінансування за джерелами переважають власні кошти. Обсяг робіт, виконаних власними силами наукових організацій, становить 3,3&nbsp;млн грн (у фактичних цінах), основна частина яких&nbsp;—&nbsp;— це науково-технічні розробки (2,7&nbsp;млн грн). Фундаментальні, прикладні дослідження і науково-технічні послуги становлять відповідно 0,09, 0,46 і 0,11&nbsp;млн. [[гривня|гривень]].
 
''[http://www.rks.kr.ua/list/?p=109 Наука та освіта КіровоградщиниКропивничини], список сайтів''
 
==== Вищі навчальні заклади області ====
==== Православ'я ====
{{main|Православ'я на Кіровоградщині}}
[[Православ'я]] на території сучасної КіровоградськоїКропивницької області остаточно закріпили [[запорізькі козаки]], що ревно захищали свою віру, зводили і прикрашали православні храми. Після входження цих територій до [[російська імперія|Російської Імперії]] та юрисдикційного [[Приєднання Київської митрополії до Московського патріархату|перепідпорядкування Київської митрополії Московському патріархату]], на території [[Новослобідський козацький полк|Новослобідського козацького полку]] була зведена [[фортеця святої Єлисавети]]. В околицях фортеці стали селитися переселенці&nbsp;— більшість з яких були [[Православна церква|православними]] або [[старообрядці|старообрядцями]]. Згодом фортеця перетворилася на місто Єлисаветград. До [[1757]] року територія області відносилася до [[Київська митрополія|Київської митрополії]], потім переважно до [[Переяславська єпархія|Переяславської єпархії]], а з [[1775]] до [[Словенська єпархія|Словенської]] (згодом названа [[Катеринославська єпархія|Катеринославською]]) єпархії. Із [[1796]] року ці землі увійшли до складу [[Херсонська єпархія Російської православної церкви|Херсонської єпархії]]. У [[1880]] році при Херсонській єпархії було відкрито [[Єлисаветградське вікаріатство]]. Після революції, [[Православ'я]] в регіоні, як і всюди в [[Україна|Україні]], зазнало великих гонінь, через це було вбито і заслано безліч віруючих, священиків і єпископів. У [[1942]]–[[1944]] роках існувала [[Єлисаветградська єпархія Української автокефальної православної церкви]]. [[1947]] року було створено [[Кіровоградська єпархія Українського екзархату|Кіровоградську єпархію]] [[Український екзархат|Українського екзархату]] [[Російська православна церква|Російської православної церкви]], що з [[1991]] року стала [[єпархія|єпархією]] [[УПЦ МП|Української православної церкви (Московського патріархату)]]. З [[1992]] року вона стала відповідати межам області, а в [[2007]] східні райони області були виділені в окрему [[Олександрійська єпархія|Олександрійську єпархію]]. Згодом була також створена [[Кіровоградська єпархія Української православної церкви Київського патріархату]].
 
Станом на [[1 січня]] [[2009]] року в області [[УПЦ МП|Українська православна церква (Московського патріархату)]] мала дві єпархії, де налічувала 212 [[парафія|парафій]] та 2 [[монастир]]і з 28 [[чернецтво|ченцями і черницями]], 175 [[клір|священнослужителів]], 28 недільних шкіл та 7 періодичних видань. [[Українська православна церква Київського патріархату (1992–2018)|Українська православна церква Київського патріархату]] мала одну єпархію із 72 парафіями, одним монастирем, 23 священнослужителя, 5 недільних шкіл та 2 періодичні видання. [[Українська автокефальна православна церква 1990–2018|Українська автокефальна православна церква]] мала 10 парафій та 4 священнослужителя. [[Старообрядці]] мали 4 громади та 2 священнослужителя. Інша православні релігійні організації&nbsp;— 3 громади і 3 священнослужителя<ref name='scnm'>[http://www.scnm.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=C141DFD7AB337FFA527BC51CF3D2AE81?art_id=131555&cat_id=131554 Мережа церков і релігійних організацій в Україні станом на 1 січня 2009 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100325205230/http://www.scnm.gov.ua/control/uk/publish/article |date=25 березень 2010 }}.</ref>.
[[Файл:Олефиренко, 14. Покровская церковь. Кировоград.jpg|праворуч|міні|200пкс|Покровська церква у Кропивницькому]]
[[Файл:Вознесенська церква у зимовому Бобринці.JPG|праворуч|міні|200пкс|Вознесенська церква у Бобринці]]
Туризм у КіровоградськійКропивницькій області поки що розвинений слабо. Але завдяки зручному географічному положенню (у центрі України), гарному клімату, значному [[Рекреаційні ресурси Кіровоградської області|рекреаційному потенціалу]], можна сподіватися на стрімкий розвиток туризму.
 
Станом на 2010 рік в області було 18 готелів, із зальною кількістю номерів 859<ref>{{Cite web |url=http://www.kr.ukrstat.gov.ua/stat_inf_rik_turizm.htm |title=Архівована копія |accessdate=25 січень 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20111213222650/http://www.kr.ukrstat.gov.ua/stat_inf_rik_turizm.htm |archivedate=13 грудень 2011 |deadurl=yes }}</ref>
7

редагувань