Вал (споруда): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
оформлення
Рядок 6:
 
Найдавніші земляні вали на теренах [[Україна|України]] — [[Траянові вали]], вірогідно, походять з І-ІІ ст. по III—IV ст. У фортифікаціях ІХ-ХІІ ст. широко застосовували земляні вали з [[Рів (оборонна споруда)|ровом]] з напольної сторони, поверх яких йшли дерев'яні укріплення типу [[палісад]]у, стіни із [[Городня (архітектура)|городень]]. В основі цих валів знаходились заповнені землею, камінням дерев'яні [[Зруб (архітектура)|зруби]]. З початком застосування мурованих фортифікацій роль оборонних валів у фортифікаціях дещо зменшилась. Та з початком широкого застосування [[Артилерія|артилерії]] наприкінці XV ст. набули поширення фортифікації у вигляді земляних [[Шанець|шанців]] чи земляного валу, насипаного поверх мурованої основи — [[Бастіон|бастіонної системи]]. Наприкінці ХІХ ст. видозмінені земляні вали широко застосовувались у новітніх оборонних системах [[Укріплений район|укріплених районів]].
 
В «Українській малій енциклопедії» повідомляється, що в князівські часи вали називалися «приспами»<ref>{{УМЕ12|частина=Приспа|сторінки=1497}}</ref>.
 
== Застосування ==
Рядок 28 ⟶ 30:
== Див. також ==
* [[Змієві вали]]
* Змієві вали Полтавщини &nbsp;— два переривчастих вали, що розташовані по правих берегах річок [[Ворскла]] і [[Хорол (річка)|Хорол]].
* Змієві вали Харківщини &nbsp;— всього два могутніх редути довжиною 20 і 25 кілометрів біля [[Харків|Харкова]] і [[Зміїв|Змієва]] відповідно.
* '''Змієві вали Поділля'''— назва цільного валу, що тягнеться від середнього плину річки [[Південний Буг]] до районів центральної [[Черкаська область|Черкащини]] і невеликої кількості менших валів цього ж району.
* '''Змієві вали Волині'''— загальна назва великої кількості невеликих за розмірами і довжиною валів, що містяться в чотирикутнику [[Львів]]-[[Луцьк]]-[[Рівне]]-[[Тернопіль]].
* '''Кримські вали'''— трирядова система укріплень між [[Азовське море|Азовським]] і [[Чорне море|Чорним]] морем на [[Керченський півострів|Керченському півострові]].
* [[Призьба]]
 
Рядок 42 ⟶ 44:
* [http://www.travelzone.lv/lib/fortik/v.php Travelzone.lv]
* [http://www.rusarch.ru/sperk1.htm Шперк В.&nbsp;Ф.&nbsp;История фортификации. М., 1957]
== Посилання ==
* {{УМЕ12|частина=Приспа|сторінки=1497}}
{{Фортифікація}}