Трансильванське князівство (1570—1711): відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15)
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Картка:Колишня країна
|native_name = Князівство Трансільванія<br /> {{lang-ro|Principatul Transilvaniei}}<br />{{lang-hu|Erdélyi Fejedelemség}}<br /> {{lang-de|Fürstentum Siebenbürgen}}
|conventional_long_name =
|common_name = Трансільванське князівство
|continent = Європа
|country = [[Румунія]]
|government_type = Князівство
|region = [[Південно-Східна Європа]]
|status = Васал
|empire = [[Османська імперія]], [[Габсбурзька монархія]]
|status_text = <small>[[Васал]] [[Османська імперія|Османської імперії]], [[Габсбурзька монархія|сюзеренітет</small> Габсбургів]]
|era = Османські війни
|year_start = 1570
|event_start = Засновано
|year_end = 1711
|event1 = [[Карловицький конгрес]]
|date_event1 = 1699
|p1 = Східно-Угорське королівство
|flag_p1 = Coa_Hungary_Country_History_John_I_of_Hungary_(Szapolyai)_(1526-15401526—1540).svg
|s1 = Князівство Трансільванія (1711—1867)
|flag_s1 = Flag_of_the_Habsburg_Monarchy.svg
|s2 =
|flag_s2 = Flag of Hungary (1867-19181867—1918).svg
|image_coat = Coat of arms of Transylvania.svg
|image_flag = Transsylvanian Banner.svg
|image_map = Blaeu 1645 -&nbsp;— Transylvania Sibenburgen.jpg
|image_map_caption =
|title_leader = Правителі Трансільванії
|leader1 = [[Янош II Жигмонд Заполья]] (перший)
|year_leader1 = 1570–15711570—1571
|leader2 = [[Ференц II Ракоці]] (останній)
|year_leader2 = 1704–17111704—1711
|capital = [[Алба-Юлія|Дюлафехéрвáр]] 1570–16921570—1692 <br/> [[Сібіу (місто)|Германштадт]] 1692–1711 1692—1711
|legislative = [[Diet of Transylvania]]
|specified =
|common_languages = [[Латинська мова|латина]] (в адміністрації, науці та політиці); [[Угорська мова|угорська]], [[Німецька мова|німецька]], [[румунська мова|румунська]], [[Староукраїнська мова|руська]] (народні).
|religion = [[Католицтво]], [[Кальвіністська церква|Кальвінізм]], [[Лютеранство]], [[Православ'я]], [[Східні католицькі церкви|Греко-католицтво]], [[Унітаріанство]] ([[Социніанство]]), [[Юдаїзм]]
|today = {{ROM}}<br/>
}}
'''Трансільванське князівство''' або '''Семигородське князівство''' ({{lang-ro|Principatul Transilvaniei}}, {{lang-hu|Erdélyi Fejedelemség}}, {{lang-de|Fürstentum Siebenbürgen}})&nbsp;— васальне князівство [[Османська імперія|Османської імперії]], яке існувало з [[1570]] по [[1711]] роки на території [[Трансільванія|Трансільванії]]. Його територія, крім земель Трансільванського воєводства, так само включало східну частину Угорщини&nbsp;— так званий [[Парціум]]. Створення князівства пов'язано з [[Шпаєрська угода|Шпаєрською угодою]], однак значною мірою у формуванні образу Трансільванської монархії мав статус князя [[Стефан Баторій|Стефана Баторія]] як короля [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]<ref name="Peter">Katalin Péter, [http://books.google.co.uk/books?id=cqNEYfZI0kUC&pg=PA27&dq=principality+of+transylvania&hl=en&sa=X&ei=CDMMUe2ZFcqp0AXoyYDIDw&ved=0CFMQ6AEwBw Beloved Children: History of Aristocratic Childhood in Hungary in the Early Modern Age], Central European University Press, 2001, p. 27</ref>.
Трансільванське князівство, як правило, було під верховенством Османській імперії, однак князівство часто мало подвійну васальну залежність (Османських султанів і Габсбургзьких угорських королів) в 16-му і 17-му століттях.<ref name="Hupchick">Dennis P. Hupchick, [http://books.google.com/books?ei=8rZ6T_ezAqXQ0QWz_4iuCQ&id=ycNApODqgRUC Conflict and chaos in Eastern Europe], Palgrave Macmillan, 1995, p. 62</ref><ref>Peter F. Sugar, [http://books.google.com/books?ei=-7J6T5i4CbG00QWS15HFCQ&id=LOln4TGdDHYC Southeastern Europe under Ottoman rule, 1354–18041354—1804], University of Washington Press, 1993, pp. 150–154150—154</ref>
 
Князівство Трансільванія було символом виживання угорської державності<ref>Károly Kocsis, Eszter Kocsisné Hodosi, [http://books.google.co.uk/books?id=-zZ_NVM9mNEC&pg=PA106&dq=principality+of+transylvania&hl=en&sa=X&ei=CDMMUe2ZFcqp0AXoyYDIDw&ved=0CEUQ6AEwBQ#v=onepage&q=principality%20of%20transylvania&f=false Ethnic Geography of the Hungarian Minorities in the Carpathian Basin] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140413162729/http://books.google.co.uk/books?id=-zZ_NVM9mNEC&pg=PA106&dq=principality+of+transylvania&hl=en&sa=X&ei=CDMMUe2ZFcqp0AXoyYDIDw&ved=0CEUQ6AEwBQ#v=onepage&q=principality%20of%20transylvania&f=false |date=13 квітень 2014 }}, Simon Publications LLC, 1998, p. 106</ref>, угорських інтересів проти Габсбурзьких посягань в часи панування Габсбургами королівством Угорщина.<ref>Transylvania article of Encyclopedia Britannica [http://www.britannica.com/EBchecked/topic/603323/Transylvania]</ref> Всі традиційні угорські закони залишалися послідовно та неухильно в князівстві. Після неврегульованості періоду [[Національно-визвольна війна угорського народу (1703—1711)|війни Ракоці за незалежність]], князівство стало частиною Габсбурзької монархії.
Рядок 47:
[[Файл:John Sigismund of Hungary with Suleiman the Magnificient in 1556.jpg|міні|ліворуч|230пкс|Янош II Жигмонд вклоняється перед [[Сулейман I Пишний|Сулейманом Пишним]] в 1556 році, турецька мініатюра]]
{{Історія Угорщини}}
Трансільванське князівство було утворено в [[1570]] році, коли [[Янош II Жигмонд Заполья|Янош II Жигмонд]] відмовився від своїх претензій на угорський престол за умовами Шпаєрського договору<ref name="MacCulloch">Diarmaid MacCulloch, [http://books.google.com/books?id=rE7uAAAAMAAJ The Reformation], Viking, 2004, p. 443</ref><ref>Instytut Historii (Polska Akademia Nauk), Historický ústav (Akademie věd České republiky), [http://books.google.com/books?id=1MpnAAAAMAAJ Political Culture in Central Europe: Middle Ages and early modern era], Institute of History, Academy of Sciences of the Czech Republic, 2005, p. 338</ref> і став [[Великий князь Трансільванії|князем Трансільванії]]<ref>István Keul, [http://books.google.com/books?id=5J09mqMWiogC&pg=PA93 Early Modern Religious Communities in East-Central Europe: Ethnic Diversity, Denominational Plurality, and Corporative Politics in the Principality of Transylvania (1526–16911526—1691)], BRILL, 2009, p. 61</ref>. Договір також визнавав, що князівство Трансільванія залишалося у васальній залежності від [[Угорське королівство|Угорського королівства]]<ref>Anthony Endrey, [http://books.google.com/books?ei=a9K0T9OtNsjf8APq7-AI&id=ewYiAAAAMAAJ The Holy Crown of Hungary], Hungarian Institute, 1978, p. 70</ref>.
Рід [[Баторі (династія)|Баторі]] прийшов до влади в князівстві після кончини Яноша II [[1571]] року. Янош заповів свій трон своєму казначею, Каспару Бекешу, але аристократія не прийняла це рішення і вибрала Стефана Баторія як воєводу. Це призвело до короткої громадянської війні, яка закінчилася перемогою Баторія.
Аж до [[1602]] року князівство знаходилося під сюзеренітетом османів, а потім (ненадовго)&nbsp;— Габсбургів. Прихід до влади Баторія ознаменував становлення князівства Трансільванія як напівнезалежної держави.
Рядок 65:
 
== Демографія ==
[[Файл:Székely Land.PNG|міні|ліворуч|230пкс|Етнічна мапа Трансільванії: {{legend|blue|Секеї}}{{legend|grey|Трансільванські сакси}}{{legend|yellow|Угорські та волоські(змішані) округи}}]]
{{Історія Румунії}}
До кінця [[XVI століття]] князівство налічувало понад 1&nbsp;млн жителів: близько 560 тис. [[угорці]]в, близько 330 тис. [[волохи|волохів]] (33&nbsp;% населення; є свідчення джерела про 25&nbsp;% в 1549–15731549—1573&nbsp;рр.), близько 90 тис. [[німці]]в (саксів, [[Трансільванські сакси|«сасів»]]), близько 85 тис. представників інших етнічних спільнот (в тому числі останки колись великої громади [[Українці Трансільванії|русинів-українців Трансільванії]]).
У другій половині [[XVII століття|XVII&nbsp;ст.]]- початку [[XVIII століття|XVIII&nbsp;ст.]] 45-50&nbsp;% населення Трансільванського князівства становили мадяри, 10-15&nbsp;%&nbsp;— німці, 30-40&nbsp;%&nbsp;— волохи. До 1760 року частка волохів дорівнювала вже 60&nbsp;%, за іншими підрахунками&nbsp;— 66,46&nbsp;%.
Згідно ж Джорджу Уайту, в [[1600]] році [[волохи]], що були в основному селянами, уже становили більш ніж 60 відсотків населення<ref>{{cite book|author=George W. White |title=Nationalism and Territory: Constructing Group Identity in Southeastern Europe |url=http://books.google.com/books?id=-7TgkO8utHIC&pg=PA132 |accessdate=1 June 2012 |year=2000 |publisher=Rowman & Littlefield |isbn=978-0-8476-9809-7 |pages=132–}}</ref>. Ця теорія знаходить підтримку у Іона Арделяну, який заявляє, що румунськомовне населення представляло «переважну більшість» в період правління [[Михайло Хоробрий|Михая Хороброго]]<ref>{{cite book|author1=Ion Ardeleanu |author2=Arhivele Statului (Romania) |author3=Biblioteca Centrală de Stat a Republicii Socialiste România |title=Mihai Viteazul în conștiința europeană: ediție de documente |url=http://books.google.com/books?id=67RBAAAAYAAJ |accessdate=1 June 2012 |year=1983 |publisher=Editura Academiei Republicii Socialiste România}}</ref>..
 
Рядок 75:
За Бенедеком Янчшо на початку 18-го століття в Трансільванії було 250 000 румунів, 150 000 угорців і 100 000 саксів.<ref>[http://mek.niif.hu/03400/03407/html/280.html Demographic Changes]. Mek.niif.hu. Retrieved on 2012-06-01.</ref>
 
Карой Кочіш і Естер Ходошіi<ref name="Kocsis">Károly Kocsis, Eszter Kocsisné Hodosi, Ethnic Geography of the Hungarian Minorities in the Carpathian Basin, Simon Publications LLC, 1998, [http://books.google.com/books?id=-zZ_NVM9mNEC&pg=PA102 p. 102 (Table 19) ]</ref> стверджують, що угорці були переважальною етнічною групою до другої половини 17-го століття, коли волохи стали більшістю. Згідно з їхніми дослідженнями, більшість населення князівства Трансильванія мало таку структуру населення: в [[1595]] році із загальної чисельності населення в 670 000 чоловік 52,2&nbsp;% були угорцями, 28,4&nbsp;% були волохами, 18,8&nbsp;%&nbsp;— німцями; в [[1720]] році, із загальної чисельності населення в 806 221, 49,6&nbsp;% були волохами, 37,2&nbsp;%&nbsp;— угорцями, 12,4&nbsp;%&nbsp;— німцями.
 
== Галерея ==
Рядок 90:
 
== Князі ==
1613–16291613—1629: [[Габор Бетлен]]
 
== Див. також ==