Таке положеннястановище зберігалося до [[1806]] року, коли німецький кайзер [[Франц II]], який якраз перед цим, у [[1804]]-у, став також [[кайзер]]ом [[Австрія|австрійської]] багатонаціональної держави, покинув престол під тиском французького імператора [[Наполеон I Бонапарт|Наполеона]]. При Наполеоні Бонапарті кількість німецьких князівств і вільних міст значно скоротилася. [[Віденський конгрес]] сприяв подальшому об'єднанню Німеччини, внаслідок чого з 38 німецьких держав утворився вільний [[Німецький союз]] під верховенством Австрії. Після революції [[1848]] року став назрівати конфлікт між [[Королівство Пруссія|Пруссією]] і Австрією. Це призвело до [[Австро-прусська війна|війни 1866 року]], в якій Пруссія здобула перемогу і приєднала кілька німецьких князівств. Німецький союз розпався.
У [[1868]] році був створений [[Північнонімецький союз]] на чолі з президентом — королем Пруссії. [[1871]] року [[Рейхстаг]] проголосив президента Північнонімецького Союзу, прусського короля [[Вільгельм I (імператор Німеччини)|Вільгельма I Гогенцоллерна]], імператором [[Німецька імперія|Німеччини]], [[канцлер]]ом якої був призначений [[Отто Бісмарк]].
