Відкрити головне меню

Зміни

доповнення, уточнення, джерела
[[Файл:Ilia Efimovich Repin (1844-1930) - Volga Boatmen (1870-1873).jpg|thumb|344x344px|Картина, [[Рєпін Ілля Юхимович|Ілля Рєпін]]. «[[Бурлаки на Волзі (картина)|Бурлаки на Волзі]]», [[1870]]—[[1873]].]]
{{Otheruses}}
{{пишу}}
'''Бурла́к'''&nbsp;— найманий робітник у Росії XVI&nbsp;— початку XX століть, що в складі артілі тягнув линвою (бичовою) річкове судно вгору проти течії. У «Словнику Брокгауза і Єфрона» зазначається, що «бурлаками» називали всіх селян-заробітчан, але найчастіше саме тих, хто працював на річкових суднах<ref name="ЕСБЕ">{{ВТ-ЕСБЕ|Бурлак}}</ref>.
 
== Назва ==
У «Словнику Брокгауза і Єфрона» зазначається, що «бурлаками» називали всіх селян-заробітчан, але найчастіше саме тих, хто працював на річкових суднах<ref name="ЕСБЕ">{{ВТ-ЕСБЕ|Бурлак}}</ref>. У Словнику Даля наводяться такі значення слова «бурлак, бурлака»: ''«крестьянин, идущий в чужбину на заработки, особ. на речные суда», «неженатый, холостой, одинокий», «бездомок, шатун, побродяга», «буйный, своевольный, грубый, дикий»''<ref>{{ВТ-ТСД|Бурлака}}</ref>. У «[[Словарь української мови|Словарі української мови]]» Б.&nbsp;Д.&nbsp;Грінченка «бурлак» наводиться як варіант слова «бурлака» і тлумачиться як «бобиль, бездомна людина, робітник удалині від батьківщини» чи «парубок, неодружений»<ref>{{Грінченко|Бурлак|3822-burlak.html#show_point}}</ref>.
 
== Історія ==
У Московській державі бурлаки з'явилися наприкінці XVI&nbsp;— початку XVII століть. Основну масу бурлаків становили кріпаки-втікачі та кріпаки, відпущені поміщиками на заробітки («під оброк»). Широке використання бурлацької тяги було зумовлене зростанням обсягів річкового транспорту при недосконалості технічних засобів.
 
Головними районами бурлацтва були Волзький і Дніпровський водні шляхи, всеросійською «столицею» бурлаків був [[Рибінськ]] на Волзі. Серед бурлаків розрізнялися ''корінні'', які були взяті на весь шлях із завдатком, і ''додаткові'', найняті тимчасово, без строку і без завдатків<ref name="ЕСБЕ"/>. У XVIII—XIX століттях основним типом судна, на якому використовувалася бурлацька тяга, була [[розшива]]. Бурлаки зазвичай об'єднувалися в артілі, з чітким розподілом обов'язків. Типовими спеціалізаціями були такі: ''старший водолив'' (відповідав за підмочку товару й виконував обов'язки [[тесляр]]а), ''лоцман'', ''шишка'' (був передовим у лямці), двоє ''косних'' (при плаванні на судні були зобов'язані лазити на щоглу, а при тязі&nbsp;— розпутувати линву і відчіпляти її від перешкод)<ref name="ЕСБЕ"/>. ''Линва'' чи ''бичова́''<ref>{{СУМ-11|Бичова}}</ref> ({{lang-ru|бечева}}) мала довжину близько 100 [[сажень|сажнів]] (210 м) і товщину 3 [[дюйм]]и (7,5 см). Бичова кріпилася до розшиви таким чином, щоб кут її напрямку і діаметральної площини судна був якомога меншим (гострим), оскільки в такому разі докладане фізичне зусилля використовувалося найбільш повно. На вільному її кінці кріпилися ''бурлацькі лямки''&nbsp;— шкіряні петлі з ременя довжиною 1 сажень (бл. 210 см) і шириною 4 [[вершквершок|вершокивершки]] (бл. 18 см)<ref>[http://www.emomi.com/situations/volokhov/burlaki.htm С.&nbsp;А.&nbsp;Волохов. Тяжело ли было бурлакам?]</ref>.
 
Розвиток [[пароплав]]ства призводив до поступового занепаду бурлацтва, але вона продовжувала використовуватися й на початку XX століття. У СРСР бурлацька тяга була заборонена 1929 році постановою [[Народний комісаріат шляхів сполучення|НКШС]], у підпорядкуванні якого до 1931 року перебував річковий транспорт.
== Галерея ==
<gallery style="text-align:center; font-size:100%" mode="packed" heights="100px">
Файл:Burlakwomen.jpg|Жінки-бурлачки, {{nobr|1900-е}}ті.
Файл:Burlak.jpg|Бурлак, {{nobr|1900-е}}ті.
Файл:Burlaks walking.jpg|Бурлаки на Волзі, {{nobr|1900-е}}ті.
Файл:Бурлаки.jpg|[[Верещагін Василь Васильович|В. Верещагін]] Бурлаки. 1866
Файл:Алексей К. Саврасов - Волга у Юрьевец (1870).jpg|[[Саврасов Олексій Кіндратович|О. Саврасов]]. Волга під [[Юр'євець|Юр'євцем]]. 1871