Дроздовський Дмитро Ігорович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Уточнено кілька посилань, доповнено біогорафію Дроздовського.
Війна редагувань
Рядок 32:
 
{{Othernames|Дроздовський}}
'''Дмитро́ І́горович Дроздо́вський''' ({{нар}} [[18 лютого]] [[1987]], [[Одеса]])&nbsp;— критик, літературознавець, перекладач, письменник. Кандидат філологічних наук (2013), член Національної спілки журналістів України, Національної спілки письменників України (з 2012), головний редактор (з 2012) [[Всесвіт (журнал)|журналу «Всесвіт»]], науковий співробітник [[Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України|Інституту літератури імені Тараса Шевченка]]<ref>{{Cite web |url=http://ilnan.gov.ua/svitova/drozdovsky.html |title=Архівована копія |accessdate=14 лютий 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160318095001/http://www.ilnan.gov.ua/svitova/drozdovsky.html |archivedate=18 березень 2016 |deadurl=yes }}</ref>, член Асоціації іспаністів України, Асоціації компаративістів України при Інституті літератури ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка НАН України. Став наймолодшим за всю історію членом, Комітету з присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/5752016-20990 Комітет з присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка.</ref>. 2018 року опинився в центрі [[плагіат]]ного скандалу через докторську монографію, яку, зрештою, переробив, вибачившись перед науковою спільнотою {{Перехід|#Звинувачення у плагіаті|1}}.
 
== Життєпис ==
Рядок 55:
Член журі Всеукраїнського конкурсу «Книжка року». Член журі фінального етапу [[Мала академія наук України|Малої академії наук України]] в секції світової літератури та іспанської філології. Координатор секції іспанської філології Малої академії наук України (2012&nbsp;р.). Неодноразово був членом журі IV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури. Голова журі фінального етапу Всеукраїнського мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка<ref>{{Cite web|title=Про фінальний етап VIII Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка|url=http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/59551/|website=Освіта.UA|accessdate=2019-04-14|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.npu.edu.ua/ua/podii/9-ss/4259-vii-mizhnarodnyi-movno-literaturnyi-konkurs-uchnivskoi-ta-studentskoi-molodi-imeni-tarasa-shevchenka|website=www.npu.edu.ua|accessdate=2019-04-14}}</ref>.
 
Досліджує українське [[Шістдесятники|шістдесятництво]], у праціпраця «Код майбутнього» (у вихідних даних роботи зазначено, що науковий консультант: проф. [[Пахльовська Оксана Єжи-Янівна|Оксана Пахльовська]]).{{джерело}} Як і в пізнішій монографії, яказапланованої єдо першоюзахисту публіцистичноюяк працеюдокторська дисертація, у книжці "Код майбутнього" міститься плагіат. Інтернет-ресурс "Літакцент" повідомляє: "джерелами нецитованих запозичень виступають здебільшого російські статті, реферати та «шпаргалки з філософії» у вільному доступі з мережі Інтернет".<ref>{{Cite web|title=У Дмитра Дроздовського знайшли нові факти плагіату|url=http://litakcent.com/2018/10/08/u-dmitra-drozdovskogo-znayshli-novi-fakti-plagiatu/|website=ЛітАкцент - світ сучасної літератури|date=2018-10-08|accessdate=2019-04-27|language=uk}}</ref>
 
Переклав драматичні твори [[Федеріко Гарсія Лорка|Ф. Гарсіа Лорки]] з книжки «4 Piezas breves», твори І. Тюріна, [[Джон Веддінгтон-Фезер|Д. Веддінгтон-Фезера]]<ref>{{Cite web|title=Джон Веддінгтон-Фезер. Сучасні англійські оповідки - Архів журналу «Всесвіт» за 2005-2013 роки|url=http://www.vsesvit-journal.com/old/content/view/330/41/|website=www.vsesvit-journal.com|accessdate=2019-04-14}}</ref>, [[Женет Пейслі|Ж. Пейслі]], В. Річ, багатьох сучасних британських поетів<ref>{{Cite web|url=|title=Список перекладів англомовних поетів, яких переклав Д. Дроздовський.|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=http://irbis.library.dp.ua/cgi-bin/irbis64r_12/cgiirbis_64.exe?LNG=UK&Z21ID=&I21DBN=RBPW&P21DBN=RBPW&S21STN=1&S21REF=&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=1&S21P03=A=&S21STR=Дроздовський,%20Дмитро}}</ref>.
Рядок 72:
Як відзначив у коментарі виданню LB.ua заступник Міністра освіти і науки України Юрій Рашкевич, МОН «не надсилає дисертаційні роботи чи монографії на експертизу» і відповідно не здійснювало перевірку монографії Д. Дроздовського<ref>{{Cite web|title=Плагіат б'є по науці – чи є кому відповісти?|url=http://ukr.lb.ua/society/2018/10/17/410178_plagiat_bie_nautsi-chi_ie.html|website=LB.ua|accessdate=2019-03-11}}</ref>. У результатах другої анонімної перевірки зафіксовано 754 джерела плагіату, які були виявлені в перевірці роботи на системі [[Unicheck|UNICHECK]], проте у висновках після перевірки наведено поняття «оригінальність» і «схожість». Комісія прирівняла всі випадки «схожості» до плагіату, свідченням чого є розпорядження, підписане директором Інституту літератури ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка від 23.11.2018&nbsp;р.
 
У відповідь Дмитро Дроздовський наголосив на тому, що ця ситуація є спробою «знищити колегу» та заявив, що некоректне цитування у його роботі з'явилося через помилку колег, які допомагали йому готувати монографію<ref>{{Cite news|url=https://life.pravda.com.ua/columns/2018/11/20/234228/?fbclid=IwAR3JodpwxpP_4qhKkQy5A_tKimWg0wJ52SnIjh5ISsf51j-ITPzms5o1eiE|title=Плагіат чи помилка: звідки це бажання знищити колегу з НАНу?|last=|first=|date=2018-11-20|language=|work=|accessdate=2018-11-21}}</ref>. У результаті монографію було перероблено й надруковано виправлений другий варіант, який розміщено у відкритому доступі. На роботу надійшли відгуки з університетів Європи, зокрема Італії, Іспанії, Польща та Великої Британії.
 
Крім того, науковець публічно перепросив за попередні помилки: «Визнаю, що докторська монографія наразі містить проблемні місця, які потребують доопрацювання. І визнаю, що не приділив належної скрупульозності у її підготовці. У силу різних причин, а насамперед через громадську діяльність у режимі „round a clock“ підготовка верстки монографії, що передує захисту дисертації, готувалася в той час, коли я був за межами України й не мав змоги повноцінно контролювати процес. Тому в сигнальних примірниках виринули помилково надіслані версії матеріалів, подеколи переклади статей, десь не були позначені належним чином посилання, мали місце технічні недогляди у бібліографії, а також, як було виявлено згодом, я посилався на матеріали, які самі були плагіатом. Щиро перепрошую в опонентів і дякую прихильникам за конструктивну критику. Доопрацюю текст згідно з чинними вимогами законодавства України до докторських дисертацій. Передав текст на дослідження співвідношення авторського тексту й запозичень. Докладу зусиль, аби історія про захист докторської стала успішною історією про виправлення помилок, а не лише про публічні цькування»<ref>{{Cite web|url=https://www.sferaua.com/2018/10/24/дмитро-дроздовський-щиро-перепрошую/?fbclid=IwAR087_RFYITm-HZ0A7Aiq3mKhxVLgq2Z0FdXkrm1FZRx2jzZZG4Cf2dDT9A|title=sferaua|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>.
 
Дмитро Дроздовський ініціював створення наукового блогу, на якому виклав громадськості основні ідеї своє роботи: <nowiki>https://dd-postpost.blogspot.com</nowiki><ref>{{Cite web|title=Post-post|url=http://dd-postpost.blogspot.com/|accessdate=2019-03-10|language=uk}}</ref>
Рядок 100:
* Кавалер Золотої медалі Міністерства культури Республіки Вірменії (2012).
* Лауреат премії імені Володимира Сосюри (2014).
*Лауреат премії «Плагіатор року» (2018).
* нагороджений [[Почесна грамота Міністерства культури|Почесною грамотою Міністерства культури України]] (2015).
* нагороджений [[Почесна грамота Кабінету Міністрів України|Почесною грамотою Кабінету Міністрів України]] (2015).
* нагороджений державною відзнакою&nbsp;— званням «[[Заслужений працівник культури України]]» (2016).
Рядок 140 ⟶ 141:
=== Вибрані статті ===
 
* Postmodern Literature: Ruined Aesthetics or New Frontiers? // Journal of Literature and Art Studies.&nbsp;— Vol. 1. Number 2.&nbsp;— August 2011.&nbsp;— Р. 132—143.
* The Life after the End: Dialogues with the Classics // The International Journal of the Humanities.&nbsp;— Vol.8, Number 12.&nbsp;— 2011.&nbsp;— P. 111—120.
* Рівні художнього образу: на прикладі державця в історичних хроніках В. Шекспіра // Світова література на перехресті культур і цивілізацій: [Збірник наукових праць. Вип. 1]; [ред. В.&nbsp;П.&nbsp;Казаріна].&nbsp;— Сімферополь: Кримський Архів, 2008.&nbsp;— С. 226—234.
* Сонети Емми Андієвської як вияв катахретичної свідомості // Слово і Час.&nbsp;— №&nbsp;10.&nbsp;— К. : Інститут літератури ім. Т. Шевченка НАНУ, 2009.&nbsp;— С. 26-38.