Асоціативний експеримент: відмінності між версіями

Порівняльне вивчення двох мов (рідної та іноземної) допомагає пізнавати спільне та від’ємне у функціонуванні обох мов. На практичному рівні дані теоретичні положення і висновки дозволили провести найбільш поширений психолінгвістичний експеримент, пов'язаний з методом вільних асоціативних зв’язків на певні [[слова-стимули]]. Дані асоціативні зв’язки, наявні у свідомості людини взагалі чи присутні у певний момент, пов’язані із протіканням у корі головного мозку тих чи інших психічних процесів, від яких залежить [[мислення]] людини взагалі. Відповідь ([[слово-реакція]]) на задане слово-стимул дозволяє простежити динаміку асоціативних зв’язків у свідомості людини, визначити як за допомогою мовних знаків відображається об’єктивна дійсність у її свідомості; які зв’язки вона встановлює між окремими предметами і явищами, семантичні зв’язки між словами, який тип мислення у неї домінує.

Результати експерименту дозволили встановити асоціативні ряди та асоціативне поле на задані слова-стимули, визначити частотність асоціативних зв’язків, встановити їх види, показати їх розміщення за ступенем первинності чи вторинності, за відстанню, встановити зв'язок асоціативної пари, показати семантичний [[«подразник»]], який викликав [[ефект]] обманливого сподівання, дослідити рівень абстракції окремих асоціативних слів у площині окремого асоціативного поля та асоціативних рядів.

Подальшими дослідженнями у ході даного експерименту могли б бути:
*встановлення асоціативних зв’язків-паралелей, які є автоматизовані у рідній мові і відношення дизасоціації між ними в процесі вивчення іноземної [[мови]];
*показати синтагматичні, парадигматичні та епідигматичні відношення лексико-семантичного поля; *показати асоціативні зв’язки у зв’язку з тендерною диференціацією;
*окреслити емоційні контури мислення з метою вивчення на основі різних асоціативних зв’язків емоційно-оцінного поля, відповідно до яких з’являється певний тип вербальної поведінки.