Станіслав Остророг (воєвода): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) Створена сторінка: {{Особа | ім'я = Станіслав Остророг | місце_проживання = Польща | інші_імена... |
Haida (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 10:
| місце_народження =
| дата_смерті = {{ДС|||1477}}
| місце_смерті =Познань
| причина_смерті =
| громадянство =
Рядок 37:
}}
'''Станіслав Остророг''' [[герб]]у [[Наленч|гербу Наленч]] ({{lang-pl|Stanisław Ostroróg}}; бл. [[1400]] — [[1477]]) — польський [[магнат]], політичний та військовий діяч, дипломат часів [[королівство Польське|Польського королівства]].
== Життєпис ==
Походив з польського шляхетського роду Остророгів. Старший син [[Сендзівуй Остроруг|Сендзівуя Остроруга]], познанського воєводи. Народився близько 1400 року. 1419 року поступив до [[Ягеллонський університет|Краківської академії]].
1432 року отримав уряд підстолія каліського та бжесць-куявське староство (від батька). Водночас став помічником батька в генеральному старостві Великопольщі. 1439 року вже сам став генеральним старостою великопольським. Втім вже 1440 ркоу втратив цей уряд.
1445 року отримав староство мендзижецьке. 1446 року як посол Пйотрокувського сеймуприбув до Литви з закликом до [[Казимир IV Ягеллончик|Казимира Ягеллончика]] зайняти трон Польщі. 1448 року вдруге став генеральним старостою великопольським (до 1451 року). 1449 року стає каштеляном Гнєзно.
Навесні 1453 року стає каліським воєводою. Брав участь у [[Тринадцятирічна війна|Тринадцятирічній війні]]. Спочатку сприяв захопленю Торуня. Втім у битві біля Хойніце Станіслав Остророг не витримав удару кінноти та піхоти Тевтонського ордену, почавши віступив, що перейшло в загальну втечу польської армії.
1455 року очолював успішні перемовини з [[Фрідріх II (курфюрст Бранденбургу)|Фрідріхом II]], курфюрстом Бранденбургу, щодо його посередництва між Польщею та Тевтонським орденом. Того ж року з найманим військом зайняв [[Грудзьондз]], відбивши атаки тевтонців. 1456 року придушив заворушення в Торуні. Водночас представляв короля польського в семику Великої Польщі та в Великому князівстві Литовському.
1462 року здійснив дипломатичну поїздку до богемського короля [[Їржі з Подєбрад|Їржі]]. 1463 року увійшов до комісії, що вела перемовини з Тевтонським орденом. Результатом стало укладання 1466 року [[Другий Торунський мир|Другого Торунського миру]].
У 1467 і 1468 роках іздив з дипломатичними дорученнями до короля Їржі та 1469 року — угорського короля [[Матвій Корвін|Матяша]], намагаючись здобути вигоду у конфлікті між Богемією та Угорщиною — передати богемський трон синові Казимира IV. також велисяперемовини з угорським королем щодо укладання шлюбних угод між династіями.
1470 року намагався отрммати від імператора Священної Римської імперії [[Фрідріх III (імператор Священної Римської імперії)|Фрідріх III Габсбурга]] гарантування виконання Тевтонським орденом умов Другого Торунського мирного договору та визнання рішення сейму Богемії про обрання королем Владислава, сина Казимира IV. Результатом було укладання Грацького договору.
1471 року прибув до Кенінгсбергу, де вів перемовини з великим магістром [[Генріх Реффле фон Ріхтенберг|Генріхом Реффле фон Ріхтенбергом]] щодо визнання влади Польщі в єпископстві Вармія. Того ж року був в Празі присутній на коронуванні [[Владислав II Ягеллончик|Владислава II]] королем Богемії. Підтримував ідею надання останньому корони Угорщини. вів перемовини з цього приводу з пропольською партію Угорського королівства. У 1472 році Остророг брав участь у війні проти князівства Жаганського, васала Угорщини. 1473 року увійшов до комісії, що почалася перемовини з Угорщиною щодо укладання миру, що й було здійснено 1474 року.
1475 року призначено воєводою познанським. Того ж року організував шлюб [[Софія Ягеллонка (1464–1512)|Софії]], доньки польського короля, з Фрідріхом I, маркграфом Бранденбург-Ансбах. Невдовзі після цього супроводжував іншу королывську доньку [[Ядвіга Ягеллонка (герцогиня баварська)|Ядвігу]] до чоловіка [[Георг (герцог Баварії)|Георга Багатого]], герцога Дандсгут-Баварського. 1476 року брав участь у перемовинах з Тевтонським орденом щодо боротьби проти вармійського князя-єпископа Миколу фон Тунгена.
Наприкінці 1476 року повернувся до Познані, де помер 1477 року.
== Родина ==
Дружина — Беата Бистрицька
Діти:
* [[Ян Остроруг (письменник)|Ян]] (1436—1501), познанський воєвода, письменник
== Джерела ==
* Antoni Gąsiorowski, Jerzy Topolski [red.]: Wielkopolski Słownik Biograficzny. Warszawa-Poznań: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1981, s. 539—540. ISBN 83-01-02722-3.
[[Категорія:Познанські воєводи]]
[[Категорія:Каліські воєводи]]
[[Категорія:Гнєзненські каштеляни]]
[[Категорія:Старости генеральні Великопольщі]]
[[Категорія:Мендзижецькі старости]]
[[Категорія:Бжесць-Куявські старости]]
[[Категорія:Підстолії каліські]]
[[Категорія:Дипломати Польщі]]
[[Категорія:Остророги]]
| |||