Відкрити головне меню

Зміни

м
'''№&nbsp;10.''' Наріжна кам'яниця споруджена у 1891—1892 роках у стилі [[історизм]]у, за проектом архітектора Йоганна Шульца для графині Марії Дрогойовської. Фасад будинку прикрашений скульптурами Марса та Венери роботи Петра Віталіса Гарасимовича. До [[1939]] року тут містилося почесне консульство Голландії. Під час німецької окупації в цьому будинку перебував Український центральний комітет&nbsp;— допомогова організація, що діяла під керівництвом професора [[Кубійович Володимир Михайлович|Володимира Кубійовича]]. [[1993]] року на фасаді будинку встановлена меморіальна таблиця, сповіщає, що тут у [[1941]]—[[1944]] року працював видатний український історик, географ, громадсько-політичний діяч [[Кубійович Володимир Михайлович|Володимир Кубійович]] (скульптор [[Скакун Ярослав Іванович|Ярослав Скакун]], архітектори Олег Чамара і [[Каменщик Василь Вікторович|Василь Каменщик]]). З повоєнних часів тут міститься з'єднання залізничних військ.<ref>{{книга |автор = Романюк&nbsp;П.|частина = |заголовок = «Свій храм» Архітектор Василь Каменщик на тлі історії та нашої доби|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = ЛА «Піраміда»|рік = 2015|том = |сторінки = 260 |сторінок = |серія = |isbn = 978-966-441-384-5|тираж = }}</ref><ref name="Ілько Лемко...С.97"/>
 
'''№&nbsp;11.''' Житловий будинок, споруджений за проектом [[Захаревич Юліан|Юліана Захаревича]] у [[1889]] році як заміська вілла для художника {{Нп|Ян Стика|Яна Стики|pl|Jan Styka}}.<ref>Архітектура Львова…&nbsp;— С. 346.</ref> Нині частину приміщень займає Художньо[[художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського]]. [[1972]] року на фасаді будинку встановлено меморіальну таблицю на честь [[Новаківський Олекса Харлампійович|Олекси Новаківського]], авторства [[Мисько Еммануїл Петрович|Еммануїла Миська]]<ref>{{книга |автор = [[Вуйцик Володимир Степанович|Вуйцик&nbsp;В.&nbsp;С.]], [[Липка Роман Миколайович|Липка&nbsp;Р.&nbsp;М.]] |частина = |заголовок = Зустріч зі Львовом |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Каменяр |рік = 1987|том = |сторінки = 150 |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref>, відлиту на Львівській кераміко-скульптурній фабриці.<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = К.|видавництво = Реклама |рік = 1980|том = |сторінки = 27 |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref> [[23 вересня]] [[2008]] року будинок внесений до [[Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації (Львівська область)|переліку памʼяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації]].<ref name="заборон_прив"/>
 
'''№&nbsp;12.''' Будинок споруджено [[1874]] року за проектом Войцеха Гаара і перебудовано [[1892]] року.<ref name="ЕЛ448"/> За польських часів містилися Староство гродське та Дирекція поліції, нині тут працює благочинна організація «Карітас».<ref name="Ілько Лемко...С.97"/>