Хата на Пріорці: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15)
Рядок 24:
Тут поет і зупинився. Усе життя господиня цієї оселі Варвара Пашковська пишалася тим, що у неї квартирував сам Тарас Шевченко. Два тижні Шевченко насолоджувався привітністю місцевих жителів, навколишнім садом, українською піснею, пріорчанською дітворою. А влаштоване дивакуватим квартирантом свято ласощів для своїх маленьких друзів увійшло до найсвітліших місцевих легенд. Кобзаря на Пріорці звали просто — «дядько Тарас». Останній київський притулок Шевченка став для нього розрадою та справжньою домівкою, а прості люди, з якими він встиг заприятелювати — сім'єю. Зі сльозами його проводжали до Петербурга та згадували потім усе життя цю щасливу зустріч, передаючи своїм дітям світлі спогади про українського генія, як про безмежно добру, щиру, сердечну, доступну та рідну людину. Хату ж Варвари Пашковської стали називати «Тарасовою».
 
Донедавна (1989-?) хата під стріхою, у якій жив Тарас Шевченко, ще стояла, відживаючи свій вік. Біля неї стояла меморіальна плита з барельєфом та написом, що збереглась і донині. На місці хати був споруджений нині існуючий будинок, де 1989 року <ref>{{ЕІУ|10|614}}Бібліоінформація}}}}</ref> відкрита експозиція [[Меморіальний будинок-музей Т.Г. Шевченка|меморіального будинку-музею Т.Г. Шевченка]].
 
== Робота музею та експозиція ==