Східний фронт (Перша світова війна): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м вікіфікація |
м виправлення посилання |
||
Рядок 200:
Російське командування, попри донесенням розвідки, ігнорувало інформацію про зосередження німців в готовності до наступу й продовжило підготовку до власної [[наступальна операція|наступальної операції]]. Водночас над їхнім правим флангом назрівав з району [[Торунь|Торна]] потужний [[Удар (військова справа)|удар]], який загрожував тяжкими наслідками для царських військ.
Вкрай негативну роль відігравало недотримання елементарних заходів прихованого управління військами. Радіопереговори росіян регулярно перехоплювалися німецькими фахівцями, вони добре знали обстановку, точне розташування російських частин і їхні передбачувані дії. Пізніше генерал [[
<blockquote>''«Це головним чином і надавало війні тут зовсім інший характер і робило її для нас зовсім іншою, набагато більше простішою, ніж [[Західний фронт (Перша світова війна)|на Заході]]».''<ref>Э. Фалькенгайн. Верховное командование 1915—1916 гг. в его важнейших решениях, стр. 38.</ref></blockquote>
Рядок 274:
==== Горлицький прорив ====
{{main|Горлицький прорив}}
У середині квітня 1915 року положення, що склалося на південному крилі російського фронту серйозно занепокоїло військове командування Центральних держав. Армії Росії глибоко вклинилися в межі Австро-Угорщини й створювали неабияку загрозу Відню й всій коаліції. Німецьке командування вирішило допомогти своєму союзнику. На думку генерала [[
[[2 травня]] німецькі війська почали наступ і скоро оборона росіян у районі Горлиці була прорвана. Противник наполегливо прагнув розширити прорив, не змінюючи напрямку свого головного удару. Ставка направляла в розпорядження Іванова великі підкріплення, які перекидалися з інших ділянок стратегічного фронту. Але резерви вводилися в битву по частинах, швидко гинули в боротьбі з переважаючим противником і не справляли істотного впливу на обстановку.
Рядок 285:
==== Великий відступ ====
{{main|Великий відступ (1915)}}
Після [[Горлицький прорив|поразки в Галичині]], завданої [[Російська імператорська армія|російській імператорській армії]], фактичний керівник німецькими військами на Східному фронті [[Генерал від інфантерії (Німеччина)|генерал від інфантерії]] [[
2 (15) липня відновився наступ німецької групи Макензена. Після важких боїв російські війська відступили на лінію [[Івангород]] — [[Люблін]] — [[Холм]]. 9 (22) липня німецькі війська переправилися через Віслу північніше Івангорода. Російський контрудар трохи затримав наступ противника, але 22 липня (4 серпня) [[Варшава|Варшаву]] і Івангородську фортецю росіяни залишили. 7 (20) серпня пала [[Модлинська фортеця]]. Російські війська були вигнані з Польщі, Галичини та відкинуті на кількасот кілометрів від кордонів з Німеччиною і Австро-Угорщиною, знявши таким чином загрозу ймовірного вторгнення на їхню територію. До осені фронт стабілізувався на лінії [[Рига]] — [[Двінськ]] — [[Барановичі]] — [[Пінськ]] — [[Дубно]] — [[Тернопіль|Тарнополь]]
|