Догмат: відмінності між версіями
| [очікує на перевірку] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
нейтральність порушена. Хто сказав що догмат не можна піддати сумніву і чи переосмислити його згідно з власним розумом? Якщо я вірю в якийсь догмат то я вірю в нього саме тому що я переконався на власному досвіді а не сліпо довіряю авторитетам без будь яких питань. |
||
Рядок 2:
{{Не плутати|Канон|канон}}
[[Файл:Догмат о иконопочитании.jpg|міні|Догмат про [[іконошанування]]]]
'''Догма''' (від {{lang-el|δόγμα}} — думка, учення, постанова), положення (або доктрина), що визнається незаперечним, беззаперечним і незмінним, і що приймається бездоказово, некритично, на основі [[релігія|релігійної]] віри.
'''До́гмат''' (від {{lang-el|δογματίζω}} — постановляти, приймати) — основні положення, що їх слід сприймати як незаперечну [[істина|істину]] при будь-яких обставинах.
Рядок 11 ⟶ 9:
'''Догма права''' — [[позитивне право]] як воно є, без урахування будь-яких суб'єктивних оцінок і критики. [[Поняття]] догми у [[право|праві]], на противагу іншим царинам застосування слова «[[догма]]», не має жодного негативного забарвлення.
=== Церковність ===
«Православні догмати, — пише професор О. Введенський, — не суть шляху для думки, не кайдани… але хіба що захисне визначення, яким Церква хоче поставити розум людський певну перспективу, якій для нього відкрилась би можливість безперешкодного та безупинного руху вперед, виключенням небезпеки відхилення в бік на хибні дороги»<ref>Архиеп. Василий (Кривошеий). Символические тексты в Православной Церкви // БТ. — Сб. 4. — М., 1968. — с. 5-37</ref>.
| |||