Вулиця Родимцева (Чернігів): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Von Reihenburgh (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Von Reihenburgh (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 38:
{{цитата|...церков деревяная Воздвижение Честного Креста; при оной колокольня и школа деревяние.|3=[[1765]]}}
 
Кілька разів за своє існування храм зазнавав перебудов: відомо щонайменше дві масштабні реконструкції, зокрема, в [[1759]] — [[1778]] роках замість дерев'яного храму, що згорів [[1770]] року, було зведено новий з кам'яним першим поверхом<ref group=Зн.>''[[Шафонський Опанас Филимонович|Шафонскій А.&nbsp;Ф.]]''&nbsp;Черниговскаго намѣстничества топографическое описаніе съ краткимъ географическимъ и историческимъ Малыя Россіи, изъ частей коей оное намѣстничество составлено.&nbsp;— {{К.}}, [[1851]].&nbsp;— С.&nbsp;288</ref>. У ІІ пол.&nbsp;ХІХ століття було зведено цегляний храм з дзвіницею. Споруда була вирішена в стилі [[класицизм]] з елементами [[ампір]]у. Поблизу розташовувався цвинтар. У Воздвиженській церкві, зокрема, {{OldStyleDate|12|листопада|1893|31|жовтня}} року проходила [[похоронна відправа]] за [[Глібов Леонід Іванович|Л.&nbsp;І.&nbsp;Глібовим]]. Під час [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] церква отримала значні пошкодження та була розібрана ув середині [[1940-ві|1940-х]].
 
На початку ХІХ століття на перехресті вулиць Воздвиженської та Красної (нині&nbsp;— [[Проспект Миру (Чернігів)|проспект Миру]]) звільненими кріпаками-переселенцями з Ярославської губернії О.&nbsp;Сидоровим та С.&nbsp;Сорокіним було засновано одноповерховий трактир, що перетворився на перший чернігівський [[готель]], який згодом дістав назву ''«Царград»''<ref group=Зн.>''«Царград»'' // [[Чернігівщина: Енциклопедичний довідник]] / за ред.&nbsp;[[Кудрицький Анатолій Вікторович|А.&nbsp;В.&nbsp;Кудрицького]].&nbsp;—&nbsp;{{К.}}: [[Українська радянська енциклопедія|УРЕ]], [[1990]].&nbsp;— С.&nbsp;845.</ref>. У різний час у ньому спинялися [[Пушкін Олександр Сергійович|О.&nbsp;С.&nbsp;Пушкін]] ([[1820]] та [[1824]]), [[Гоголь Микола Васильович|М.&nbsp;В.&nbsp;Гоголь]] ([[1829]]), [[Шевченко Тарас Григорович|Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченко]] та [[Афанасьєв-Чужбинський Олександр Степанович|О.&nbsp;С.&nbsp;Афанасьєв-Чужбинський]] ([[1846]]), [[Толстой Лев Миколайович|Л.&nbsp;М.&nbsp;Толстой]] ([[1884]]), [[Максим Горький]] ([[1891]]). У [[1880-ті|1880-х]] роках підприємством володів купець Візенталь, на той час готель мав два поверхи, згодом заклад було придбано Ф.&nbsp;М.&nbsp;Лагутіним, який влаштував у будівлі кондитерську та булочну. З кінця [[1920-ті|1920-х]] споруда використовувалася як гастроном №&nbsp;22. На фасаді, за сприяння академіка [[Єфремов Сергій Олександрович|С.&nbsp;О.&nbsp;Єфремова]], було вміщено пам'ятну дошку про відвідини Чернігова Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченком. Під час Німецько-радянської війни споруда була пошкоджена й більше не відновлювалася. У [[1989]] році на місці готелю встановлено пам'ятний знак<ref group=Пр.>І-місц. 3461</ref>.