Теплодар: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 78:
Зародження міста бере свій початок з Постанови Ради Міністрів СРСР про будівництво [[Одеська АТЕЦ|Одеської атомної теплоелектроцентралі (ОАТЕЦ)]]. Тут, у Причорномор'ї, поблизу міста Одеси Актом Державної комісії від 1 серпня 1980 року, що затверджений Постановою Ради Міністрів УРСР від 28.08.1980 року, був визначений майданчик для будівництва селища міського типу та атомної теплоелектроцентралі АТЕЦ. Проект будівництва селища атомників був розроблений Одеською філією інституту «Діпромісто», атомної теплоелектроцентралі — Горьківською філією Інституту «Атомтеплоелектропроект» Міністерства енергетики СРСР.
 
Населений пункт не мав назви. Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 2 лютого 1983 року йому було присвоєно назву Теплодар.<ref name="АТП">Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1983 — № 7, 12, 26 — с. 128, 262, 508.</ref> А Одеський виконком своїм рішенням від 15 лютого 1983 року №&nbsp;113 підпорядковував селище Теплодар [[Біляївська міська рада|Біляївській міській раді]]<ref name="АТП" />; з 07.07.1983 р. [[смт]].<ref name="АТП" />
 
Будівництво селища набирало швидкі темпи. Це був дуже важливий стратегічний об'єкт держави. Сторінки газет майоріли статтями про мирний атом. До травня 1983 року на об'єктах АТЕЦ, що будуються та в селищі розміщувалось 47 різноманітних організацій, в котрих працювало 2775 чоловік, в тому числі 24 будівельні організації, З транспортні організації, житлово-експлуатаційний комбінат, 15 підприємств торгівлі та побуту, здравпункт, фельдшерсько-акушерський пункт та аптека.