Відкрити головне меню

Зміни

м
нема опису редагування
 
== Біографія ==
Народився в селі [[Танява]] поблизу [[Болехів|Болехова]] в сім'їродині лісничого Яна Клімчака іта Пауліни Бабель. Середню школу закінчив у [[Новий Сонч|Новому Сончі]]. [[1903]] року закінчив відділ архітектури у [[Національний університет «Львівська політехніка»|Політехнічній школі]]. Серед викладачів зокрема [[Едгар Ковач]] і [[Теодор Тальовський]]. У [[1903]]—[[1920]] роках працював у міському будівельному управлінні Львова, де спеціалізувався на будівництві медичних установ. Від [[1920]] професор надзвичайний Львіської політехніки, від [[1925]]&nbsp;— професор звичайний.<ref name="PSB">''Korajska&nbsp;S.'' Klimczak Władysław // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— T. XII&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków : PAU, 1966—1967.&nbsp;— S. 620.</ref>
 
Від [[19 грудня]] [[1904]] року був членом [[Політехнічне товариство у Львові|Політехнічного товариства у Львові]].<ref>Sprawy towarzystwa // [[Czasopismo Techniczne]].&nbsp;— 1905.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;— S. 40.</ref> Повторно &nbsp;— у [[1920]]—[[1928]] роках.<ref>Polskie Towarzystwo Politechniczne we Lwowie, 1877—1937. Księga pamiątkowa wydana z okazji 60-letniego jubileuszu Towarzystwa / pod red. [[Еміль Братро|Emila Bratro]].&nbsp;— Lwów&nbsp;: nakł. Polskiego Towarzystwa Politechnicznego, 1937.&nbsp;— S. 44.</ref> У [[1921]] і [[1922]] входив до правління товариства.<ref>Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza.&nbsp;— Lwów : Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927.&nbsp;— S. 78.</ref> Належав до Кола польських архітекторів у Львові, [[4 листопада]] [[1927]] року був обраний до його правління «членом-заступником».<ref>Różne // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1927.&nbsp;— №&nbsp;10.&nbsp;— S. 337; Różne sprawy // Czasopismo Techniczne.&nbsp;— 1927.&nbsp;— №&nbsp;22.&nbsp;— S. 366.</ref> Член Палати інженерів. У своїх проектах багато уваги приділяв якісному розплануванню. Займався питанням поєднання стилістики історичної та сучасної. Часто проектував у формах архітектури «свойської». Прочитав низку доповідей, зокрема: «Сучасний стиль в архітектурі» (або «Проблема сучасного стилю в польській архітектурі»<ref>Sprawozdanie Wydziału Głównego Polskiego Towarzystwa Politechnicznego za rok 1922 // Czasopismo Techniczne.&nbsp;— 1923.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— S. 65.</ref>) на засіданні Політехнічного товариства [[14 березня]] [[1922]] року і «Старохристиянські церкви Равенни» [[7 січня]] [[1925]] там же<ref>Księga pamiątkowa…&nbsp;— S. 36.</ref>, «Нові напрямки в закордонній архітектурі» на засіданні Кола польських архітекторів [[3 березня]] [[1927]] року.<ref>Różne // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1927.&nbsp;— №&nbsp;4.&nbsp;— S. 130; Różne // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— 1927.&nbsp;— №&nbsp;5.&nbsp;— S. 156.</ref> У різноманітних архітектурних конкурсах здобув 20 відзнак. Член журі на конкурсі проектів готелю «Брістоль» у Кракові ([[1912]]).<ref>Palace-Hotel-Bristol w Krakowie // [[Architekt]].&nbsp;— 1912.&nbsp;— №&nbsp;5.&nbsp;— S. 59.</ref>
 
Помер [[17 березня]] [[1929]] у Львові. Похований на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]]. Дітей не мав. Був одружений з Ядвігою Плавицькою.<ref>Sp. Prof. Inż. Wład. Klimczak // [[Wiek Nowy]].&nbsp;— 20 marca 1929.&nbsp;— №&nbsp;8323.&nbsp;— S. 10.</ref>
* Корпуси психіатричної лікарні у Львові ([[1904]]—[[1909]], у співавторстві).<ref>{{книга |автор = [[Бірюльов Юрій Олександрович|Бірюльов&nbsp;Ю.&nbsp;О.]] |частина = Клімчак Владислав |заголовок = [[Енциклопедія сучасної України]] |оригінал = |посилання = |відповідальний = [[Національна академія наук України]], [[Наукове товариство імені Шевченка]]|видання = |місце = К|видавництво = Преса України |рік = 2013 |том = 13|сторінки = 335 |сторінок = |серія = |isbn = 978-966-02-6814-2|тираж = }}</ref>
* Комплекс із близько 60 корпусів лікувального закладу для душевно хворих у селі Кобежин під [[Краків|Краковом]] (нині дільниця [[Краків|Кракова]]), споруджених у [[1908]]—[[1914]] роках. Співавтори Антоній Будковський і [[Тадеуш Зелінський]]. В основу розпланування покладено урбаністичну ідею міст-садів. Серед збудованих споруд зокрема: головний корпус, помешкання для персоналу, дім зібрань, електростанція, споруди фільварку, пральні і пекарні, костел, брама і дім вартового.<ref>Architekt.&nbsp;— 1930.&nbsp;— №&nbsp;3—4.&nbsp;— S. 8—13; Najpiękniejszy szpital Krakowa dziełem lwowianina // Cracovia Leopolis.&nbsp;— 2011.&nbsp;— №&nbsp;4 (68).&nbsp;— S. 38—39.</ref>
* Кілька типових проектів сільських хат різної вартості, створених для виданої [[1915]] року збірки «Odbudowa polskiej wsi» (Відбудова польського села). Це зокрема проекти двох одно- і однієї двокімнатної хати з господарськими приміщеннями. Там же опубліковано вступну статтю Клімчака про спорудження печі.<ref>Odbudowa polskiej wsi : projekty chat i zagród włościańskich / pod red. [[Владислав Екельський|Wł.Ekielskiego&nbsp;EkielskiegoWł.]].&nbsp;— Kraków : Obywatelski Komitet Odbudowy Wsi i Miast, 1915.</ref>
* Низка типових проектів, призначених для повоєнної відбудови містечок. Серед них зокрема пекарня, дім столяра, сільський шпиталь, лазня, дім ткача, дім купця, дім лікаря, притулок для старців.<ref>Architekt.&nbsp;— 1930.&nbsp;— №&nbsp;3—4.&nbsp;— S. 15—27.</ref> [[1916]] року разом із проектами інших авторів увійшли до альбому «Odbudowa polskiego miasteczka».<ref>Odbudowa polskiego miasteczka: projekty domów / opr. przez Grono Architektów Polskich, wyd. pod red. J.&nbsp;Gałęzowskiego.&nbsp;— Kraków : Obywatelski Komitet Odbudowy Wsi i Miast, 1916.&nbsp;— S. 21—25, 39—41, 69.</ref>
* Санаторій у [[Криниця-Здруй|Криниці-Здруй]] ([[1924]]—[[1926]]).<ref>Architekt.&nbsp;— 1930.&nbsp;— №&nbsp;3—4.&nbsp;— S. 29—31.</ref> Опублікував статтю, присвячену спорудженню санаторію.<ref>''W. &nbsp;K.&nbsp; [(Władysław Klimczak])'' Łazienki mineralne w Krynicy // Architektura i Budownictwo.&nbsp;— №&nbsp;10—11, 1926.&nbsp;— S. 11.</ref>
* Пам'ятник Пулаському в Криниці-Здруй. Проект від [[1929]] року був реалізований із суттєвими змінами через кілька місяців після смерті Клімчака. Зміни впроваджено ймовірно Станіславом Вуйціком.<ref>Architekt.&nbsp;— 1930.&nbsp;— №&nbsp;3—4.&nbsp;— S. 43; ''Kruk&nbsp;R.'' Projekt pomnika Kazimierza Pułaskiego w Krynicy według Władysława Klimczaka (1878—1929) // Almanach Muszyny.&nbsp;— 2006.&nbsp;— S. 235—237.&nbsp;— ISSN 1234-6276.</ref>
* Комплекс психіатричного шпиталю в [[Холм]]і. За задумом мав складатись із 37 споруд і вміщувати 800—1000 ліжок. [[1929]] року Клімчак спроектував перших 6 корпусів. Того ж року через хворобу, незадовго до своєї смерті був змушений відмовитись від подальшого проектування і нагляду за будівництвом. Замість нього призначено архітектора [[Ігнатій Кендзерський|Ігнатія Кендзерського]]. Через припинення фінансування комплекс не було реалізовано до кінця. З урахуванням цього низку споруд перепроектовано. Посвячення відбулось [[1932]] року.<ref>''Fuhrman&nbsp;I.'' Wojewódzki Komunalny Szpital Psychiatryczny w Chełmie // Zwierciadło: niezależne pismo demokratyczne.&nbsp;— 27 listopada 1932.&nbsp;— №&nbsp;21.&nbsp;— S. 3; ''Lubaszewski&nbsp;Z.'' Chełm w Operacji T4 // Chełm nieznany. Ludzie, miejsca, wydarzenia / Państwowa Wyższa Szkoła Zawodowa w Chełmie, Chełmskie Towarzystwo Naukowe.&nbsp;— Chełm : wydawnictwo «Kresowe», 2009.&nbsp;— S. 234—235.&nbsp;— ISBN 978-83-61149-52-1.</ref>