Георг фон дер Марвіц: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м доповнення
м уточнення
Рядок 61:
Георг Корнеліус Адальберт фон дер Марвиц народився [[7 липня]] [[1856]] року в місті [[Слупськ|Столп]], у прусській провінції [[Провінція Померанія|Померанія]]. 1875 році пішов на військову службу до [[Прусська армія|Прусської армії]]. З 1883 до 1886 проходив навчання у Прусській військовій академії. До 1900 року служив на різних посадах у [[Кіннота|кавалерійських частинах]] прусської армії. 1900 році призначений начальником штабу XVIII корпусу. Напередодні Першої світової війни — генерал-інспектор кінноти в [[Імперська армія Німеччини|Імперській армії Німеччини]].
 
З початком світової війни в Європі — командир [[2-й кавалерійський корпус (Німецька імперія)|II кавалерійського корпусу]], що спочатку був у Резерві Головного командування Імперської армії. До складу корпусу фон дер Марвица входили 2-га, 4-та та 9-та кавалерійські дивізії — загалом 12,5 тис. особового складу і 36 гармат. З початком вторгнення до Бельгії його частини вирушали перед правим крилом німецького фронту наступу у смузі 2-ї армії генерала фон Белова. [[12 серпня]] 1914 року корпус бився в [[Битва при Галені|битві при Галені]] на Західному фронті. У вересні очолив кавалерійську групу з двох кавалерійських корпусів, що розгорнулися в районі Аррас-Ланс.

Незабаром терміново переведений на Східний фронт, до Східної Пруссії, де, з початком російського наступу, різко загострилася обстановка. Очолив знов сформований [[38-й резервний корпус (Німецька імперія)|XXXVIII резервний корпус]], який увійшов до складу щойно сформованої на російському фронті 10-ї армії генерала фон Ейхгорна. Георг фон дер Марвиц командував цим корпусом взимку 1915 року під час Другої битви в Мазурських болотах. Потім переведений до Австро-Угорщини, де бився проти російської армії. [[7 березня]] 1915 року нагороджений [[Pour le Mérite]].
 
[[7 березня]] 1915 року нагороджений [[Pour le Mérite]], а вже 14 травня удостоєний дубового листя до ордену.
 
З осені 1915 року — командир [[6-й армійський корпус (Німецька імперія)|VI армійського корпусу]] на Західному фронті, втім раптом перекинутий знову на Східний фронт, коли у червні 1916 року почалася стратегічна наступальна операція генерал Брусилова. 6 жовтня 1916 року став ад'ютантом кайзера Вільгельма II, цю посаду посідав до грудня 1916 року. [[17 грудня]] [[1916]] року очолив [[2-га армія (Німецька імперія)|2-у армію]], що тримала оборону на Західному фронті.