Відмінності між версіями «Дмитро Дедько»

нема опису редагування
(Теорія Білінського з книги "Україна-Русь" про особу Дедька)
 
З єдиної відомої донині грамоти самого Дмитра випливає, що тоді Казимир не був його сюзереном, а рівнорядним партнером угоди. Так само не підпала в 1340 році Галичина під зверхність Угорщини. Король Людовик Угорський у грамоті з 17 серпня 1340 року трактує руських купців як «заграничних» і розрізняє Руське Королівство і Угорське. За версією [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайла Грушевського]], тлумачення Людовиком свого сюзеренітету пояснюється не стільки тогочасними реаліями, скільки традиційними претензіями угорських монархів на територію Галичини<ref>''Грушевський М.'' Історія України-Руси: В 10 т., 11 кн.&nbsp;— Київ, 1993.&nbsp;— Т. 4.&nbsp;— С. 29.</ref>. Напис на дзвоні [[Собор святого Юра|монастиря святого Юра]] у Львові [[1341]] року свідчить, що в самій Галичині формальним сюзереном вважався Дмитро-Любарт<ref name=":0">Въ Лѣ Sωмθ сольѧнъ бы колоколъ сиї Стому Юрьюпри кнѧзи '''Димитріи''' игумєномъ Євьфимьємъ. А писалъ Скора Ѧковъ</ref>. Олександр Чоловський-Сас стверджував про його добровільний перехід на сторону Казимира ІІІ після смерті хана Узбека<ref>''Czołowski A.'' [https://polona.pl/item/25255165/26/ Wysoki zamek].&nbsp;— Lwów&nbsp;: Towarzystwo Miłośników Przeszłości Lwowa, Drukarnia Ludowa, 1910.&nbsp;— S. 21. {{ref-pl}}</ref>.
 
==== Альтернативна теорія ====
[[Білінський Володимир Броніславович|Володимир Білінський]] у своїй книзі "Україна-Русь" наводить власну теорію, згідно якої Дмитро Дедько є сфальшованим історичним персонажем, а Дмитро, особу якого приховано за боярином Дедьком — це князь Дмитро<ref name=":0" />, молодший син княза [[Юрій Львович|Юрія Львовича]], нащадок короля [[Данило Галицький|Данила Галицького]]<ref>{{Cite book|title="Україна-Русь. Споконвічна земля. Книга перша"|last=Білінський|first=Володимир|year=2018|publisher="Богдан"|location=м. Тернопіль|pages=158 — 168|language=українська|isbn=978-966-10-4233-8}}</ref> та батько князя [[Данило Острозький|Данила Острозького]]. Дмитро посів престол після смерті князя [[Лев Юрійович|Лева ІІ]] та 26 років (з 1323 по 1349 рік) володів [[Львів|Львовом]] та всією [[Галицьке князівство|Галичиною]]<ref name=":1">{{Cite book|title=Україна-Русь. Споконвійна земля. Книга перша|last=Білінський|first=Володимир|year=2018|publisher="Богдан"|location=м. Тернопіль|pages=203|language=|isbn=}}</ref>. Саме князь Дмитро зі своїм сином Данилом у 1340 році обороняли Львів від польського короля [[Казимир III Великий|Казимира]]<ref name=":1" />.
 
Фальсифікація, цензурування та редагування літописних свідчень про князя Дмитра, що виходили друком за часів [[Катерина II|Катерини ІІ]] та пізніше стало можливим в тому числі завдяки діяльності "Комісії для написання записок стародавньої історії, переважно Росії".<ref>{{Cite book|title=Україна-Русь. Споконвічна земля. Книга перша.|last=Білінський|first=Володимир|year=2018|publisher="Богдан"|location=м. Тернопіль|pages=104|language=|isbn=}}</ref>
 
== У літературі ==