Відкрити головне меню

Зміни

42 байти додано ,  3 місяці тому
м
→‎Комплектування: вікіфікація
== Комплектування ==
[[Файл:Стрелецкий дозор у Ильинских ворот в старой Москве.jpg|thumb|[[Рябушкін Андрій Петрович|Рябушкін А. П.]] ''Стрілецький дозор біля Іллінських воріт у старій Москві'']]
Перші стрільці, ймовірно, були організовані з числа найкращих [[пищальники (військо)|пищальників]]. У мирний час на стрілецьку службу набиралися новобранці з числа вільних «гулящих» людей, синів чи родичів стрільців. У періоди воєнних дій власті нерідко вдавалися до набору в стрілецькі полки «даточних» людей, які збиралися з певного числа селянських чи посадських (міщанських) дворів. При вступленні на службу приставляли поручителів. Служба була довічною, але її можна було залишити, передавши «у спадщину». У результаті сформувався своєрідний стрілецький [[суспільний стан|стан]]. Служба винагороджувалася грошовим і хлібним жалуванням, окрім того, стрільці мали пільги зі сплати судового мита й податків при заняттях ремеслом і торгівлею (наприклад, могли безмитно торгувати уроздріб своїм рукоділлям на суму не більшу, ніж 1 рубель, не платили судового мита в позовах на суму до 12 р., по великих святах могли безмитно готувати певну кількість пива і вина). На межі XVI—XVII століть рядові стрільці одержували на рік від 4 до 5 рублів, а також по 12 [[чверть (одиниця ваги)|чвертей]] жита й вівса. Городові стрільці, на відміну від московських, мали менше грошове і хлібне жалування, але додатково отримували земельне жалування у вигляді права користування різними земельними угіддями. Московським стрільцям, окрім того, ще видавали сіль і сукно. Дясятники і п'ятидесятники, що обиралися з числа рядових, мали вищі оклади.
 
== Галерея ==