Вулиця Родимцева (Чернігів): відмінності між версіями

У зв'язку із масштабними перебудовами при повоєнному відновленні міста, історичну магістраль остаточно розділили на два самостійні відтинки, перекривши її бульваром та житловою й адміністративною забудовою. Таким чином західний відтинок вулиці Пролетарської виявився відрізаним від східного, а [[1979]] року був переіменований на честь [[Родимцев Олександр Ілліч|'''''О.&nbsp;І.&nbsp;Родимцева''''']]&nbsp;— радянського військового діяча, [[генерал-полковник]]а, двічі Героя Радянського Союзу, який від [[23 травня]] [[1960]] року по [[18 березня]] [[1966]] року займав пост командуючого 1-ю гвардійською загальновійськовою армією [[Київський військовий округ|КВО]], штаб якої дислокувався у Чернігові<ref group=Зн.>''Родимцеву О.&nbsp;І.&nbsp;меморіальна дошка'' // [[Чернігівщина: Енциклопедичний довідник]] / за ред.&nbsp;[[Кудрицький Анатолій Вікторович|А.&nbsp;В.&nbsp;Кудрицького]].&nbsp;—&nbsp;{{К.}}: [[Українська радянська енциклопедія|УРЕ]], [[1990]].&nbsp;— С.&nbsp;712.</ref><ref group=Зн.>До лютого [[2019]] року в місті зберігався так званий ''«Будинок Родимцева» («Генеральський особняк»)'', зведений на початку [[1960-ті|1960-х]] спеціально для командуючих армією. Розташовувався у мікрорайоні Бобровиця за адресою [[Вулиця Шевченка (Чернігів)|вул.&nbsp;Шевченка]],&nbsp;112.</ref>.

 

 

{{цитата|...церков деревяная Воздвижение Честного Креста; при оной колокольня и школа деревяние.|3=[[1765]]}}

 

 

На початку ХІХ століття на перехресті вулиць Воздвиженської та Красної (нині&nbsp;— [[Проспект Миру (Чернігів)|проспект Миру]]) звільненими кріпаками-переселенцями з Ярославської губернії О.&nbsp;Сидоровим та С.&nbsp;Сорокіним було засновано одноповерховий трактир, що перетворився на перший чернігівський [[готель]], який згодом дістав назву ''«Царград»''<ref group=Зн.>''«Царград»'' // [[Чернігівщина: Енциклопедичний довідник]] / за ред.&nbsp;[[Кудрицький Анатолій Вікторович|А.&nbsp;В.&nbsp;Кудрицького]].&nbsp;—&nbsp;{{К.}}: [[Українська радянська енциклопедія|УРЕ]], [[1990]].&nbsp;— С.&nbsp;845.</ref>. У різний час у ньому спинялися [[Пушкін Олександр Сергійович|О.&nbsp;С.&nbsp;Пушкін]] ([[1820]] та [[1824]]), [[Гоголь Микола Васильович|М.&nbsp;В.&nbsp;Гоголь]] ([[1829]]), [[Шевченко Тарас Григорович|Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченко]] та [[Афанасьєв-Чужбинський Олександр Степанович|О.&nbsp;С.&nbsp;Афанасьєв-Чужбинський]] ([[1846]]), [[Толстой Лев Миколайович|Л.&nbsp;М.&nbsp;Толстой]] ([[1884]]), [[Максим Горький]] ([[1891]]). У [[1880-ті|1880-х]] роках підприємством володів купець Візенталь, на той час готель мав два поверхи, згодом заклад було придбано Ф.&nbsp;М.&nbsp;Лагутіним, який влаштував у будівлі кондитерську та булочну. З кінця [[1920-ті|1920-х]] споруда використовувалася як гастроном №&nbsp;22. На фасаді, за сприяння академіка [[Єфремов Сергій Олександрович|С.&nbsp;О.&nbsp;Єфремова]], було вміщено пам'ятну дошку про відвідини Чернігова Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченком. Під час Німецько-радянської війни споруда була пошкоджена й більше не відновлювалася. У [[1989]] році на місці готелю встановлено пам'ятний знак<ref group=Пр.>І-місц. 3461</ref>.