Східний похід Святослава Ігоровича: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 22:
За різними джерелами руси після Каганату пішли на [[Північний Кавказ]], [[Саркел]] та [[Тмуторокань]]. Однак, як відзначають сучасні історики, автор Повісті врем'яних літ нічого не знав про дії Святослава в Поволжі та Дагестані, а [[Ібн-Хаукаль]], у свою чергу, не знав про похід русів на Саркел, Тмуторокань, [[алани|аланів]] і [[касоги|касогів]]<ref>А. С. Королёв. Святослав. — (Жизнь замечательных людей). — М.: Молодая гвардия, 2011. — С. 168—174. — 384 с. {{ref-ru}}</ref><ref>''Чарный С. А.'' ВОСТОЧНЫЙ ПОХОД СВЯТОСЛАВА КИЕВСКОГО // "Древности Кубани, г. Краснодар,. — 2000 г.. — № вып. 16.. — С. [26] {{ref-ru}}</ref>.
== Передумови ==
Близько [[960]] року хозарський бек [[Йосип (бек-мелех)|Йосип]] в листі до вельможі [[Кордовський халіфат|Кордовского халіфату]] Хасдаю ібн Шафруту зазначив, що веде з [[Руси|русами]] «наполегливу війну», не пускаючи їх в море і по суші до [[Дербент]], інакше вони, за його словами, могли б завоювати всі ісламські землі до [[Багдад|Багдада]]. В попереднє століття руси поступово перепідпорядкуваЛИ собі майже всі східнослов'янські об'єднання, що раніше були хазарськими данниками. Поход в Хазарію мав й інші ключові цілі експансії русів: [[Керченська протока|Керченську протоку]] і [[Донщина|Донщину]]. Ці обставини зробили неминучим відкрите зіткнення між двома країнами.
== Політична інструменталізація легенди ==
|