Пензенська губернія: відмінності між версіями

За заняттям жителів губернія була головним чином землеробської. За 10 років (1888-92) у середньому виводі посів зернових хлібів становив 11877621 пуд, збір — 47683737 пудів, залишок за вирахуванням посіву — 35806116 пудів, на продовольство вимагалося 20754643 пуда, надлишок, отже, — 15051473 пуди (і картоплі 6723577 пудів). Найбільший надлишок хліба був у Пензенському повітах (2554 тис. пд.), МокшанськоюМокшанському (2194 тис. пд.) і Чембарському (3192 тис. пд.). Городищенський повіт ледь прокармливал себе. До 1 січня 1897 р. в хлібозапасних магазинах було на особінаявно хліба озимого 443885 чвертей і ярого 113464 чвертей, позичкахпозиченого і недоїмкив недоїмках — озимого хліба 61982 четв. і ярого 90745 четв.

Для поповнення хлібних магазинів у багатьох волостях були введені громадські заорювання. Кустарні промисли були мало розвинені; їхні вироби не йшли далі сусідніх повітів. Вичинкою шкір і скорняжным промислом займалися в повітах Нижнеломовському і Пензенському, прядінням хвилі (песцевої вовни) — у Краснослободському. Колісновозовий промисел існував у повітах Керенському, Краснослободському, Саранському і Чембарському, бондарного — в повітах Городищенському, Краснослободському, Нижнеломовському і Наровчатському, виготовлення грубоїгрубих меблів і дерев'яного посуду — в повітах Інсарському, Городищенському, Нижнеломовському і Пензенському.

Виготовленням лляної пряжі та тканин з неї займалися в Пензенському повіті, прядивних виробів — у Нижнеломовському і Керенському; напівпаперовунапівбавовняну пестрядьпістрю ткали в Пензенському і Краснослободському повітах.

У Городищенському та Краснослободському повітах були розвинені лісові промисли ([[рубкарубання лісу]], виготовлення возів і саней, гонкавиганяння дьогтю), а в останньому повіті — також ткання рогож і лантухів з лика. У Краснослободському і Інсарському повітах жителі добували залізну руду. Пухові хустки в'язали в Пензі і Пензенському повіті.

Для оптової торгівлі вином і спиртом були 35 заводських підвалів, 1 спиртоочисний завод, 22 оптових складу та 3 складу пива і виноградного вина, для роздрібного продажу спиртних напоїв — 791 винна лавкакрамниця, 235 трактирів, 126 ренсковыхренськових погребів, постоялих дворів 35, ведерныхвідерних крамниць 27, пивних лавоккрамниць 9, буфетів 33 і тимчасових виставок 17. У 1895 р. надійшло доходів за патенти і предмети, обкладені акцизом — 4214,4 тис. руб.

За кількістю перше місце займали маслоробні заводи (1150, з оборотом на 291444 руб., при 2005 робітників). Цегляних заводів було 641, з оборотом на 107189 руб., при 1878 робітників, поташних — 100, з оборотом на 25076 руб., при 153 робітників, гончарних — 211, з обігом 9185 руб., при 589 робітників. Кришталевий завод 1 — 140800 руб. і 397 робітників, і скляних 12 — 1113439 руб. і 1591 робочийробітник, суконних фабрик 6 — 811 тис. руб. і 2080 робочихробітників, 2 писчебумажные фабрикипапірні — 213844 руб., 24 паровихпарові млини — 644800 руб. і 307 робітників. Інші фабрики і заводи: 19 салотопленныхсалотопних, 6 миловарних, 69 шкіряних, 1 клейовий, 5 сироварень, 51 чесальня, 22 канатнихканатні заводузаводи, 31 солодовня, 14 воско-свічкових заводів, лісопилоклісопилень 5, крохмальних заводів 18, синильныхсинельних 2, пенькотрепальныхконоплетіпальних 5, чавуноливарних 4, дзвонових 2, картонних 2.

Головні предмети торгівлі — хліб, пенькапрядиво, шерстьвовна, масло та інші сільськогосподарські твори. З торгівлі виділялися міста Пенза, Саранськ, Нижній Ломов, Інсар, Краснослободськ і села Поїмо — Чембарського повіту, Головинщина та Кам'янка — Ніжнеломовського повіту, Лунино — Мокшанського повіту, Базарна Кеньша — Городнянського повіту, Ісса — Инсарского повіту і [[Кочелаево]] — Наровчатського повіту. З 77 ярмарків губернії найбільш значні Петропавлівська в Пензі, Казанська ув Нижньому ЛомовеЛомові ій Александровська в місті Саранську.

Для торгівлі вельми важливе значення мали залізниці: Сизрано-Вяземська, Московсько-Казанська і гілка її від Пензи до РузаевкиРузаєвки, гілка Рязансько-Уральської від Пензи на Сердобський.