Правосуб'єктність: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
TohaomgBot (обговорення | внесок)
м замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери
Рядок 5:
 
Правоздатність притаманна усім суб'єктам права, хоча вони не повинні обов'язково мати і реалізувати усі надані їм права. Правоздатність — це категорія, однакова для всіх її учасників, хоча кількість прав і обов'язків в окремих суб'єктів може бути різною.
У сучасному цивілізованому суспільстві немає і не може бути людей, які не наділені загальною правоздатністю. Це дуже важлива передумова і невід'ємний елемент політико-юридичного і соціального статусу особи. Правоздатність — не природна, а суспільно-правова якість суб'єктів, яка носить абсолютний характер. Обов'язок кожної [[державДержава|держави]]и — повним чином гарантувати і захищати цю якість. Головне у правоздатності — не права, а принципова можливість чи спроможність їх мати. А це дуже важливо через те, що в історії, як нам відомо, далеко не всі й не завжди наділялись такою можливістю (наприклад, [[раб]]и) чи наділялись лише частково ([[кріпак]]и). І це офіційно — «відповідно до закону».
 
Власне, правоздатність сама по собі ніякого реального блага не дає. Це тільки «право на право», тобто право мати право, а вже останнє відкриває шлях до володіння тим чи іншим благом, здійснення відповідних дій, висування домагань. Не можна на підставі лише однієї правоздатності що-небудь вимагати, крім домагання рівноправності членів суспільства. Правоздатність існує там, де є [[правове регулювання]], правове поле. Ця якість не змінюється, її не можна зробити ані більшою, ані меншою.<ref> Волинка К.&nbsp;Г.&nbsp;Теорія держави і права: Навч. посіб.&nbsp;— К.: МАУП, 2003.&nbsp;— 240 с. </ref>
Рядок 12:
Відмінність правоздатності від суб'єктивного права полягає в тому, що вона:
# Не відокремлена від особи, неможливо відібрати її від людини, обмежити її.
# Не залежить від [[стать|статі]],[[вік]]у , [[професія|професії]], [[національностьНаціональність|національності]], місця проживання, майнового стану та інших життєвих обставин.
# Не передається, її не можна делегувати іншим.
# Стосовно суб'єктивного права первинна.
Рядок 25:
=== Правоздатність у цивільному праві ===
''Цивільна правоздатність''&nbsp;— це визнана [[Об'єктивне право|об'єктивним правом]] здатність фізичної або юридичної особи мати цивільні права та обов'язки.
Правоздатність фізичної особи виникає з моменту народження та припиняється зі смертю. Вона гарантована державою і випливає з міжнародних пактів про [[права людини]], принципу [[гуманізм]]у, формальної [[рівность|рівності]], [[справедливостьСправедливість|справедливості]]. Правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення.
 
Обсяг цивільної правоздатності фізичної особи встановлений ст. 26 Цивільного Кодексу(далі ЦК) України. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа має усі особисті немайнові і майнові права, встановлені Конституцією України та ЦК України, а також інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, ЦК України, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства.