Алессандро Фарнезе (герцог Пармський): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 38:
=== Молодість ===
[[Файл:Girolamo Mazzola Bedoli - Parma abbraccia Alessandro Farnese (ca. 1556).jpg|250px|міні|Парма обнімає 9-річного Алессандро (бл. 1556, Дж. М. Бедолі, [[Пармська національна галерея]])]]
Алессандро Фарнезе народився [[27 серпня]] [[1545]] року в [[Рим]]і<ref name="РА">Vázquez de Prada, Valentín. [http2011://dbe18.rah.es/biografias/9221/alejandro-farnesio Farnesio, Alejandro.] // ''Real Academia de la Historia''. </ref>. Він був сином пармського герцога [[Оттавіо Фарнезе]] й принцеси [[Маргарита Пармська|Маргарити]], позашлюбної доньки [[Карл V Габсбург|Карла V]], імператора Священної Римської імперії й короля Іспанії<ref name="РА"/>. Хлопець був небожем іспанського короля [[Феліпе II]] й іспанського генерала [[Хуан Австрійський|Хуана Австрійського]], синів Карла V<ref name="РА"/>.
 
У середині XVI століття Пармське герцогство перебувало в союзі із [[Королівство Франція|Францією]] й воювало проти [[Габсбурги|Габсбургів]]. Воно намагалося повернути [[П'яченца|П'яченцу]], захоплену у вересні [[1544]] року військами Карла V<ref name="РА"/>. Останній розумів стратегічне значення герцогства, тому [[15 вересня]] [[1556]] року його син Феліпе II уклав у [[Гент]]і договір зі Оттавіо Фарнезе<ref name="РА"/>. Згідно з договором Пармське герцогство ставало союзником Габсбурзької Іспанії, а та, в свою чергу, повертала йому П'яченцу<ref name="РА"/>. П'яченська цитадель залишалася за іспанцями. Герцог мусив відправити заручником до іспанського двору свого сина Алессандро, спадкоємця Пармського герцогства<ref name="РА"/>.